Російська Дума ще у 2014 році прийняла закон, який дозволяє, так би мовити, легально «приєднувати» раніше окуповані території сусідніх держав. За цією схемою було офіційно включено до складу Росії український Крим. Але чому Путін поки що не приєднує так звані «ДНР» та «ЛНР»?

Тут є кілька причин. Почну не з основних.

По-перше, в Кремля є певні побоювання того, що такі дії викличуть нові санкції. Але навряд, що ці санкції були б значними, бо чесно кажучи, на Заході нема лідерів, готових протистояти Путіну. Тому нових санкцій вони не дуже бояться.

По-друге, і це більш суттєва причина: швидка економічна інкорпорація окупованих територій могла б суттєво послабити економіку Росії. А це ще один виклик.

І по-третє, основною причиною все ж є прагнення Кремля перетворити так звані «ЛНР» і «ДНР» в «троянського коня», який має зруйнувати українську державність загалом.

Як це має відбуватися? Спочатку Кремль має намір добитися легалізації псевдореспублік через вибори. Далі: нав’язати прямі переговори українського керівництва з цими сепатистськими утвореннями, на яких вони нібито погодяться ввійти до складу України на федеративних чи навіть конфедеративних засадах, але поставлять умови: 1) зміни форми державного устрою в напрямі федералізації; 2) Україна проголошується нейтральною державою, не входить ні в ЄС, ні в НАТО; 3) російська мова стає другою державною мовою. Зрозуміло, що розвиток подій за цією схемою означатиме крах України як держави.

Тому вже сьогодні треба припинити будь-які розмови про проведення виборів на окупованих територіях. Бо такі вибори могли б відбутися лише через кілька років після деокупації, а цього добитися на сьогодні нереально. Так само і нереально загалом ставити питання про інтеграцію окупованих територій до складу України. Бо чому ворожа Москва мала б їх просто так віддати Україні? Може вони Макрона послухають? Смішно.

Тому всі ілюзії щодо швидкого повернення окупованих територій треба відкинути. Така можливість може наступити лише після докорінної зміни політичного режиму в Росії. А до того часу треба розуміти, що найбільш прийнятним, хоча й не оптимальним, є варіант замороження конфлікту з участю миротворців на лінії зіткнення.

Фото: day.kyiv.ua