• Головна
  • Новини
  • Ніхто й не помітив, як безшумно минуло 50-річчя квартету "Явір"

08.07.2019, 22:48

Ніхто й не помітив, як безшумно минуло 50-річчя квартету "Явір"

8 серпня 2019 року квартету "Явір" виповнилось би 53 роки. Проте ймовірно жодних вшанувань не буде, адже ніхто й не помітив, як безшумно минуло 50-річчя квартету. Не чутно нині «Явора» на жодній радіостанції, не видно на жодному телеканалі…

Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст Михайло Маслій.

"26 вересня 2014-го не стало баса Валентина Реуса, місяць до ювілею не дожив керівник колективу баритон Володимир Дідух (помер 7 липня 2016 року, Хтось це може зрозуміти чи пояснити, але з артистичного цеху лауреата Шевченківської премії Володимира Дідуха прийшли провести лише троє: Женя Коваленко, Олександр Василенко і баян "Явора" Роман Іванський)... Й надалі не любимо своїх і своє… І як би це неприємно комусь було чути, не винні в цьому ні москалі, ні жиди…

Чоловічий квартет ”Явір” у складі народних артистів України, лауреатів Державної премії України імені Тараса Шевченка Леся Харченка, Євгена Пруткіна, Володира Дідуха, Валентина Реуса майже піввіку тішив українців усього світу своїм самобутнім мистецтвом. Дивно, що у своїй же незалежній державі артисти, які стали золотим національним надбанням, ледве–ледве животіли. І це тоді, коли пісенна скарбниця квартету була піднесена на найвищий щабель; своїм шанобливим ставленням, любов’ю до рідного, вірою і правдою кожен зі співаків заслужив на любов, повагу і пошану в зрілому віці. Ми ж тепер навчилися вихваляти і підносити чуже, вигороджувати бездарне безголосся, не помічаючи у себе під носом національну гордість і велич.

Найконсервативніший колектив в українській поп–музиці ”Явір” зберіг для нас та наших нащадків майже дві сотні унікальних народних пісень та української естрадної класики. Знову ж боляче, що у записах на сучасних носіях квартет випущений у далекій Австралії та Канаді. У себе ж — немає нічого! Були й гарні часи у ”Явора”. Але вони залишилися у минулому, в тій державі, з якої не завжди варто брати приклад. Хоч і там було багато доброго. І в того ж ”Явора".

Володимир Дідух: "Ідея створення "Явора" належала Євгену Ігнатову. У нього був баритон з міцним фальцетом. Він брав такі високі ноти, до яких тенори не долізають. А в Миколи Гуменюка, мого земляка з Хмельниччини, було рідкісне альтіно,властиве більше жінкам. У мене нормальний баритон, який би пасував навіть опері. А четвертим був бас Валентин Реус — наш велетень біля двох метрів зросту і з 49 розміром черевиків. Ось так на базі співаків капели вирішили створити квартет. Спочатку було тріо (Реус тоді співав у Мінській філармонії). Влітку 1966 року я поїхав до батьків на Хмельниччину, в село Іванківці, що за чотири кілометри від обласного центру. Через якийсь час до мене в гості приїхали Гуменюк з Ігнатовим. Ми вечорами багато співали. В основному народні пісні. Мама моя уважно все те слухала. Навіть не маючи ніякої музичної освіти, вона сказала: ”Хлопці, з вас будуть люди! Повірте мені, з вас буде толк!”

Володимир Дідух: "Євген Ігнатов пропонував назву ”Орфей”. Відкинули — чуже слово. Хтось сказав: ”Орган”. Також заперечили, адже у іншому наголосі назва не могла існувати. Тоді Гуменюк заспівав: ”Стоїть явір над водою…” Усі схвально втішилися, адже у Тараса Шевченка, Кирила Стеценка і Якова Степового ”явір” звучить гордо. Та й слово чоловічого роду і має чотири букви, частенько зустрічається у національній літературі. Сім років ми працювали в Київській філармонії. Проти назви не заперечували й партійні функціонери. Правда, офіційно назву квартет отримав аж у 1967 році. А вже в 1969 році, повертаючись з Ленінграда у Москву, в поїзді ми дізналися про присвоєння нам звань заслужених артистів України. Колись це означало дуже багато, не те, що тепер..."

 "Володимир Дідух: "А які пісні нам писали Ігор Шамо та Олександр Білаш! Шамо був надзвичайно прискіпливий до кожної ноти. Білаш же, після нашого співу, завше говорив: ”Може бути...” Близько тридцяти пісень Олександра Івановича є у нашому репертуарі. Колись ми їхали з Кракова, і Дмитро Гнатюк у купе поїзда сказав Білашеві: ”Сашко, ти думаєш, що так легко співати твої пісні? Ти так пишеш, що не кожен заспіває!” А який діапазон у Білаша! Взяти хоч би ”Ясени” чи ”Два кольори”. Хто не має голосу, не заспіває ніколи так, як він того хотів. Нині важко про це говорити, але у записах збереглося лише близько тридцяти пісень з приблизно двохсот, які ми зробили у квартетному виконанні. Чотири рази ми мали сольні концерти в Палаці ”Україна”…"

«Ми підем, де трави похилі» (вірш Андрія Малишка, музика Платона Майбороди) – співає квартет «Явір», 1978 рік.

 «Ой під вишнею» (народна пісня) – співає квартет «Явір» - Олесь Харченко (тенор), Євген Пруткін (тенор), Володимир Дідух (баритон), Валентин Реус (бас) - 1982 рік.

 «Ой чий то кінь стоїть?» (народна пісня) – співає квартет «Явір».

«Гуцулка Ксеня» (Роман Савицький) – співає квартет «Явір».

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    Культура

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    На позачерговій сесії ВРУ слід повернути українцям газ та підвищити пенсії - Батьківщина

    Коментар

    Блоги

    Наталя Тимчій

    Разом зможемо зробити Львівщину й Україну успішними

    Василь Чорний

    Про досвід політичних невдач Івана Франка, який потрібно пам’ятати напередодні виборів

    Дмитро Снєгирьов

    Під виглядом відведення сил Росія готує провокацію. Станиця Луганська під загрозою прориву

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: