4 липня, минає 100 років з дня смерті Івана Левинського. У Львові на Личаківському цвинтарі відбулись заходи із вшанування пам’яті видатного архітектора, підприємця, громадського діяча, пише прес- служба ЛМР.

«На початку березня 1918 року Іван Левинський повернувся до Львова, де намагався відновити роботу фабрики. Для своїх робітників він організував дешеву кухню й допомагав із паливом. 22 листопада 1918 року Львів зайняло польське військо. Левинський, як працівник державної установи, відмовився підписати документ про лояльність до Польської держави. Внаслідок цього він утратив право викладання. Усі ці випробування остаточно підірвали здоров’я архітектора. 4 липня 1919 року Іван Левинський помер.

Сто років, які віддаляють сучасників від видатного архітектора, є гарним приводом осмислити вагомість його спадщини. День смерті — 4 липня — є днем смутку із відчуттям великої втрати. Віддати шану Іванові Левинському в місці його останнього спочинку — це можливість висловити йому особисту вдячність за непересічний талант", — повідомляють організатори заходу.

Організатори заходу Львівська організація Національної спілки архітекторів України.

Довідка

Іван Левинський, (1851−1918). Одна з найцікавіших постатей в історії архітектури і містобудування Львова початку ХХ століття, народився 6 липня 1851 p. у галицькому містечку Долина поблизу Станіслава (сьогодні Івано-Франківськ). У 1875 p. закінчив Львівську Політехніку і незабаром відкрив своє власне архітектурне бюро, фірму будівничих матеріалів і керамічну студію. Від 1903 p. професор, викладав архітектуру на Львівській Політехніці.

Левинський був членом декількох товариств галицьких русинів — «Просвіти», «Сільського господаря», студентського товариства «Основа», патроном освітянського робітничого товариства «Поступ», членом ради Національного музею.

Депортований росіянами у 1914 p. до Києва разом з численними представниками польської інтеліґенції, Левинський заснував аґрономічно-технічне товариство «Праця» і з будував у Києві католицьку церкву в «гуцульському стилі». По поверненню до Львова у 1918 p. невдовзі занедужав і помер.