Попри всі обіцянки нинішнього гаранта про мир за 14 днів.

На Донбасі нині є великий відсоток українських виборців та досі панує монополія колишніх регіоналів. Вони мають вплив, ресурс та, на відміну від інших проукраїнських політиків, хочуть боротися за тамтешній електорат.

«На Донбасі більшість людей розуміють всю безглуздість тої війни. І кінця тому поки нема. Є пропозиція від «Батьківщини» повертатися до Будапештського меморандуму. Піднімати питання, як сталося так, що гаранти стали окупантами. США, Росія вимагають роззброєння від інших країн, коли є приклад України, яка віддала ядерну зброю і отримала гарантії, які нічого не варті. Ми пропонуємо повертатися до наших гарантів, бо Мінські угоди нікого не зобов’язують. Президент, який відповідає за зовнішню політику, безпеку, за тих 5 років зробив надто мало. Нині ми бачимо, що Угорщина призначає відповідального за Закарпаття. Ми провалили міжнародну політику, за яку відповідає глава держави. Опозиція ж може лише пропонувати, а до нас, здебільшого, не прислуховуються», - розповів заступник голови Львівської обласної партійної організації ВО "Батьківщина", Іван Стецькович.

Станіслав Федорчук, голова правління ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини”, політолог, вважає, що з початком війни тема Донбасу стосується всієї України. Війна нині йде не за Донбас, а за всю Україну. Важливим є питанням мільйонів виборців, які були змушені виїхати за межі своїх домівок. Питання полягає у їхньому виборчому праві. Зокрема, вони не можуть брати участі у місцевих виборах. Це недовіра до переселенців та до мешканців Донбасу. Була ситуація у Чернівцях, коли місцеві депутати відмовилися допомагати, бо ті не є їхніми виборцями. Хоча ті люди вже є повноцінними мешканцями громад та міст України.

Політолог попереджає і про ймовірні спекуляції. До прикладу, сценарій майбутнього – як повертатимемо наші території. Президент нині проголошує тезу про миротворців та спроби привернути увагу світу та обійти вето в РБ ООН. Але з кожним днем ця теза втрачає актуальність. Іншого способу реагувати на агресію, ніж її стримувати, - поки нема. Союзників, які б надали повноцінну військову допомогу, а не лише політичну підтримку, в нас теж нема.

Чимало політиків хочуть представити «мирний» план. Це стосується саме проросійських партій. Їхній основний меседж полягає в потребі іти на перемовини з самопроголошеними урядами і закінчувати війну. За цим російським сценарієм війна не завершиться. Це лише спроба легітимізувати окупантів. Проте, існує певна категорія виборців, які втомилися від війни та готові їм повірити.

Важливо, що наразі Донбас для українських кандидатів є цікавими регіонами. Хоч там і є монополія партії регіонів, але вона щоразу зменшується.

За словами Станіслава Федорчука, там вибори будуть жорсткі, адже місцеві ділки та кримінал так просто владу не віддадуть.  А все тому, що на звільнених територіях не відбулося відповідного покарання колаборантів та криміналу.

Проте, у Києві нині, каже, не бачать українців та проукраїнських активістів на Донбасі. Власне, не хочуть, бо вони не мають там бізнесу, не мають капіталів та власних бандитських угрупувань. Для українців Донбасу важливо зрозуміти, з чим політичні партії та кандидати прийдуть на Донеччину, що вони запропонують та наскільки обіцянки будуть актуальними.

Популярна тема відбудови Донбасу нині дратує багатьох українців, мовляв, чому ми маємо відбудовувати те, що зруйнувала Росія. На цьому можуть спекулювати.

На його думку, з Донбасом ситуація складна. Прості відповіді політиків – це популізм. А складні та правильні українці не сприймуть аж так добре. Це питання може розколоти багато політичних партій та діячів, але єдиного сценарію поки не видно.

Політолог Ігор Танчин, вважає, що Донбас можна розглядати, як електоральний резерв. Там сконцентрована велика кількість, а саме 20%, виборців та й присутня велика дисциплінованість. Цей регіон пов’язують з проросійськими партіями.

Нині, розповідає, в нас є кілька варіантів: війна до переможного кінця та відділення регіонів, залишити все в такому стані, як воно зараз є, а також мир за будь-яку ціну. Але треба розуміти, що популярна нині фраза «мир за будь-яку ціну» означає нашу капітуляцію.

На думку Павла Островського, редактора інформаційних продуктів руху "Сильні громади", чинні кандидати, окрім колишніх регіоналів, які мають впливи та ресурси, поки не сприймають виборців Донбасу та не хочуть за них боротися.

Він вважає, що протягом року-півтора на Донбасі буде ні війна, ні мир. Україна навряд чи піде на реалізацію плану Авакова, бо це послабить міжнародну підтримку та може привести до негативних наслідків.

Існує також і ризик того, що Росія може спробувати пробити сухопутний кордон до Криму, бо бачимо, що вона не відмовилася від своїх агресивних намірів.

За словами Станіслава Федорчука, під час підготовки до ЧС-2018 російські морські війська перегрупувалися до Азова. А це загроза для півдня України. Нині стоїть питання чи мінувати Азовське море, чи далі бавитися в міжнародні суди, санкції. Мінський формат, звісно, треба міняти. Ми не можемо його втілити в життя, це означатиме політичну смерть України.

Політикам, каже, варто звернути увагу на виборців Донбасу. Там є люди, які би хотіли бачити Донеччину іншою – без партії регіонів та криміналу.

Постало питання, чому колишні регіонали досі мають можливість перебувати та впливати на політику в Україні.

«Батьківщина» одна із перших виступала за притягнення винних до юридичної відповідальності. Партія регіонів нині теж заборонена, але ніхто не покараний. На всі наші прохання та звернення влада не реагує. Відбуваються з ними певні домовленості та ми бачимо, що екс-регіонали мають досі можливість впливати на життя України», - підсумував Іван Стецькович, заступник голови Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина».

І як тепер вірити передвиборчим обіцянкам президента?

Текст: WN

Фото з відкритих джерел