Президент та прем'єр Польщі беруть участь в урочистих заходах до 75 річниці початку Варшавського повстання у столиці.

У четвер, 1 серпня, президент Польщі Анджей Дуда на вулиці Вєлюнській у столиці Польщі поклав вінок до монумента, присвяченого пам'яті двом з половиною тисячам поляків, убитих у варшавському районі Воля. У перші дні Варшавського повстання німецькі окупанти вбили кількадесят тисяч жителів Волі. Президент Польщі сказав, що це був немислимий злочин.

«Важко це сьогодні собі уявити, але це був великий геноцид, про який багато років у Польській Народній Республіці насправді нічого не говорили. Факти є такими, що це величезне страждання жителів Варшави, різанина Волі є чимось, що вимагає вшанування пам’яті», - наголосив Анджей Дуда.

Польський президент сказав, що різанина Волі та масові злочини, скоєні в 1944 році німцям щодо варшав’ян, - це ціна, яку жителі окупованої столиці заплатили за повстанський зрив. Він зазначив, що жертви тих днів, усі, хто віддав життя за те, аби Польща була знову вільною, безумовно, заслуговують честі та пам’яті. Анджей Дуда також подякував усім, хто доглядає за місцями пам’яті, пов’язаними із жертвами німецьких окупантів.

Раніше квіти у Музеї Варшавського повстання до меморіальної дошки, присвяченої президентові Лєхові Качинському, який був ініціатором створення Музею, поклав прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. Очільник польського уряду поклав теж квіти і запалив свічку перед дзвоном, присвяченим командувачу Варшавського повстання, бригадному генералу Антоні Хрусьцєлю «Монтеру».

Матеуш Моравєцький наголосив, що повстанці захищали не тільки честь і майбутнє народу, але елементарні цінності, такі як любов до батьківщини, вірність та правда. «Ось чому сьогодні варшавські повстанці для нас на першому місці у пантеоні усіх наших героїв», - сказав прем’єр Моравєцький.

Вранці урочисті заходи в 75 річницю початку Варшавського повстання відбулися також у районі Охота, перед колишнім осідком підпільного штабу Варшавського округу Армії крайової. У цьому місці полковник Антоні Хрусьцєль «Монтер» підписав наказ про початок Повстання. У заходах перед меморіальною дошкою, присвяченою підписанню наказу про початок Варшавського повстання, взяли участь повстанці, представники Сейму, Сенату, Канцелярії президента, адміністрації міста Варшава та гарцери.

Голова Управління у справі ветеранів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик сказав, що Варшавське повстання було наслідком того, що у Польщі відбувалося від початку німецької окупації і наголосив, що «годину W», тобто годину початку зриву, очікували всі. «Атмосфера у Варшаві була такою, що Повстання почалося би навіть якби не було цього рішення. А завдяки підписаному тут рішенню, завдяки цьому наказові Повстання було скоординованим», - сказав Каспшик. Він наголосив, що Варшавське повстання було наступним етапом боротьби добра зі злом.

«У цьому місці ми віддаємо шану тих, хто прийняв рішення про початок Варшавського повстання, яке було наступним актом, наступним етапом боротьби добра зі злом. Варшавське повстання не можна оцінювати тільки у військових і політичних категоріях, про це, зокрема, у 50 річницю початку Варшавського повстання говорив святий отець Іван Павло ІІ. Це був наступний етап боротьби добра зі злом. Поляки стали на бік добра», – сказав він.

Головні урочистості, присвячені 75 річниці початку Варшавського повстання, розпочнуться о 17-ій годині, о так званій «годині W», на Військовому цвинтарі Повонзки. У них візьмуть участь президент Анджей Дуда і представники державної влади.

75 років тому, 1 серпня 1944 року, почалося Варшавське повстання – найбільший зрив Армії крайової за незалежність і найбільша збройна операція підпільного руху в окупованій нацистами Європі.

Боротьба за висловлення столиці мала тривати декілька днів, однак повстанці воювали значно довше. До повстання приєдналися жителі Варшави, гарцери та навіть діти. І хоча Варшавське повстання закінчилося капітуляцією, не досягнувши ані військової, ані політичної цілі, до сьогодні воно для поляків є символом хоробрості та незломної боротьби за свободу.

Під час понад двомісячних боїв загинуло від 16 до 18 тисяч повстанців. Майже 25 тисяч були поранені. Після капітуляції до неволі потрапило приблизно 12 тисяч солдатів та офіцерів. Втрати серед цивільного населення склали приблизно 180 тисяч.

Польське радіо