21.02.2021, 13:36
У дітей під час пандемії псується зір
Дослідження показують, що під час пандемії та локдаунів різко зросла кількість людей, які страждають на короткозорість. Особливо вразливі діти. Що радять німецькі офтальмологи?
Про це пише Німецька хвиля.
Ви добре бачите або з напругою вдивляється в екран, щоб прочитати цей текст? Може бути, ваш зір останнім часом погіршився? Через соціальну ізоляцію, дистанційні навчання і роботу ми частіше дивимося на екрани комп'ютерів, планшетів і смартфонів. Крім того, більшість людей під час пандемії майже не виходять на вулицю. Постійне фокусування на об'єктах, розташованих поблизу, і нестача денного світла впливають на зір.
Короткозорість розвивається в дитинстві
Малорухливість і активне використання гаджетів особливо погано позначається на дітях і їхньому зорі. Згідно з результатами недавніх досліджень з Нідерландів і Китаю, під час пандемії різко зросла короткозорість, особливо у дітей. Вчені називають це явище "карантинною міопією".
У Китаї, наприклад, дані обстежень понад 120 тисяч школярів у віці від 6 до 13 років показали, що в "рік корони" число дітей, які страждають на короткозорість, різко зросла. Згідно з дослідженням, особливо у дітей у віці 6-8 років міопія діагностувалася втричі частіше, ніж у попередні роки. У цій віковій групі гострота зору погіршилася приблизно на 0,3 діоптрії.
Різке погіршення зору серед дітей насторожує ще й тому, що вже в ранній юності стає ясно, чи буде людина страждати короткозорістю і потребуватиме засобів для корекції зору. Короткозорість збережеться на все життя. Вона зазвичай починає розвиватися в молодшому шкільному віці і з роками посилюється. Чим раніше почнеться цей процес, тим гірше буде зір. Важка міопія збільшує ризик відшарування сітківки, розвитку катаракти через підвищення внутрішньоочного тиску і навіть повної втрати зору з віком.
Чим краще освіта, тим гірше зір
За прогнозами Інституту зору імені Браяна Холдена, до середини століття близько п'яти мільярдів осіб, приблизно половина населення світу, страждатимуть короткозорістю. Насамперед у промислово розвинених країнах кількість людей з міопією за останні десятиліття швидко збільшилася. Це пов'язано зі зміненим способом життя. Дослідники виявили також прямий зв'язок між збільшенням можливостей для отримання освіти і погіршенням зору: чим вище рівень освіти, тим більше ризик короткозорості. "В основному це пов'язано з дуже раннім та інтенсивним використанням комп'ютерів, смартфонів і планшетів на шкоду вільному часу на свіжому повітрі", - підкреслює професорка Ніколь Етер (Nicole Eter), директриса офтальмологічної клініки Мюнстерського університету.
У Китаї четверо з п'ятьох молодих людей короткозорі
В Азії кількість короткозорих дітей і підлітків вище середнього. Наприклад, після Другої світової війни близько 20-30 відсотків 20-річних жителів Гонконгу, Тайваню та Південної Кореї страждали міопією. Сьогодні їх більше 80 відсотків. У Китаї четверо з п'ятьох підлітків короткозорі. У деяких країнах Азії цей показник досягає 95 відсотків. У Європі цей дефект зору спостерігається у близько половини людей в молодому віці.
Дистанція і денне світло знижують ризик міопії
Ризик міопії можна знизити, якщо не дивитися занадто довго на об'єкт поблизу, незалежно від того, смартфон це чи цікава книга. Важливо стежити за відстанню і час від часу відводити погляд убік, вдивлятися в далечінь. Допомагає і триваліше перебування на відкритому повітрі, оскільки денне світло перешкоджає подальшому зростанню очного яблука. У приміщенні інтенсивність освітлення в середньому становить від 300 до 500 люксів, а на вулиці в яскравий літній день - близько 100 тисяч люксів. Дослідження, проведені в Скандинавії, показують, що короткозорість посилюється в темну пору року.
Від синього світла екранів порушується сон
Постійний погляд на екран може перш за все у дітей викликати роздратування, втому і сухість очей. За словами вчених, надмірне використання електронних засобів не тільки призводить до ще більшої короткозорості, але і впливає на просторове сприйняття. Це може привести до нечіткого зору або навіть до розвитку косоокості.
Крім того, використання смартфонів у вечірній час може бути причиною розладу сну. "Висока частка синього світла на екранах перешкоджає вивільненню гормону мелатоніну, який викликає сонливість", - пояснює Ніколь Етер.
Багато електронних пристроїв вже мають нічний режим, який зменшує випромінювання синього світла. Однак, на думку професорки, щоб сон був міцним і спокійним, варто відмовитися від електроніки приблизно за дві години до сну.
Очам потрібен відпочинок і світло
Беттіна Ваббельс (Bettina Wabbels) з офтальмологічної клініки Боннського університету радить батькам суворо обмежувати кількість часу, який їхні діти проводять перед моніторами. "З точки зору офтальмологів, дітям до трьох років протипоказані комп'ютери, смартфони або планшети", - нагадує професорка.
Вона рекомендує батькам обмежити дітям від чотирьох до шести років щоденне використання електронної техніки до 30 хвилин. У молодшому шкільному віці допустимий час - максимум одну годину на день, а у віці близько десяти років - до двох годин.
Така порада вченої з Бонна цілком прийнятна і для дорослих, адже багато хто нерідко дивується, чому у них так швидко втомлюються очі.
За темою
- На Харківщині з мінно-вибуховими травмами «швидка» забрала двох дітей – ДСНС
11.11.2024, 23:16
- На Львівщині нагородили талановитих дітей
23.08.2024, 22:19
- Ще 11 дітей вдалось евакуювати із Донеччини
12.01.2024, 16:59
- Росіяни поранили в Україні 1130 дітей
08.10.2023, 14:47
- Росія поранила в Україні понад 1124 дитини
21.09.2023, 10:53
Обговорення
Сім'я і здоров'я
ТОП
У Львівській області у масштабній ДТП загинули двоє людей: зіткнулися чотири автомобілі
У неділю Львів попрощається із захисником Олександром Войтенком
Івано-франківець та полтавець заради виїзду за кордон уклали шлюб з жінками з інвалідністю
У Львові автомобіль поліції потрапив у ДТП на перехресті Липинського та Замарстинівської
У Стрийському районі вогнеборці ліквідували пожежу в житловому будинку
ФОТО
Відео
рф завдала ракетного удару по Харкову: є десятки поранених
Коментар
Блоги
Богдан Козійчук
Про чистоту мови правничої
Богдан Козійчук
Правнича термінологія: проблеми стандартизації
Михайло Цимбалюк
Михайло Цимбалюк про владику Василя Семенюка