04.03.2019, 08:07
Найменше місто України зберегло найбільше козацьких артефактів
Найбільший собор України у найменшому містечку України, бочка золота на дні Козацької ями і тихий гомін давно відгримілої битви можна відчути у Берестечку.
Розбитими і не завантаженими транспортом дорогами Волині добираємося до Берестечка. Якщо вірити Вікіпедії – це найменше місто України. Розташоване воно у Горохівському районі на самому кордоні з Рівненською областю. Повідомляє hroniky.
Перше, що кидається в очі на Горохівщині, – це червоно-чорні прапори. Вони майорять біля пам’ятників, на магазинах, на держаних установах і не до певних дат, а на постійній основі. Воно й не дивно, адже люди тут якось по-особливому люблять славне минуле.
Круг містечка Берестечка на чотири милі...
Прямуємо у музей. Дорогою мер Берестечка Валентина Залевська розповідає про Свято-Михайлівську церкву ХVІІ століття, яку перевезли з села Острів. Легенда каже, що у ній молився перед боєм сам Хмельницький.
Вона збудована без цвяхів. Коли перевозили, то кожну дошку пронумерували, а тут уже складали, - каже пані Валентина.
Заходимо у приміщення музею. Екскурсовод Оксана попросила її не фотографувати та не записувати екскурсію на будь-які пристрої. Дозволяє фотографувати у музеї. Детально розповідає про хід Берестецької битви і про речі, які були знайдені археологами 300 років потому.
Перші ґрунтовні дослідження поля битви провів археолог Ігор Свєшніков. Він працював тут понад 20 років і знайшов тисячі експонатів, які стали музейною колекцією. Одних люльок або як їх називали козаки - носогрійки, було знайдено декілька тисяч.
Торф – дуже добре консервує речі, які в нього потрапляють, тож не дивно, що взуття, козацькі сумки, кисети, мушкети і навіть музичний інструмент – виглядають ідеально. До прикладу, у музеї представлені єдині в Україні зразки селянського шкіряного взуття ХVІІ століття.
А ще - це місце оповите легендами. Одна з них каже, що козаки, відступаючи, нібито у Козацькій ямі закопали бочку з золотом. У радянські часи настільки перейнялися цією легендою, що навіть викликали групу аквалангістів аби ті дослідили яму. Аквалангісти пірнули на глибину 2 метри і далі не змогли, бо зустріли суцільне замулене дно. Тож можливо, бочка золота досі спочиває на дні Козацької ями…
У музеї зберігаються не лише речі знайдені на полі битви, але є й унікальний меч київської доби, яких в Україні лише 11.
У 1910 році на острові Журавлиха розпочалося будівництво Георгіївського храму. Гроші на який жертвували усі - від царя до селянина. Аналогів цьому храму немає у світі. Храм - триярусний, один з його вівтарів знаходиться під відритим небом і щороку на 9 п’ятницю після Великодня тут, урочистим богослужінням, вшановують козаків. У підземному ярусі храму, у своєрідну чашу насипано білі кістки загиблих козаків.
До речі, розписи у храмі наніс видатний український художник Їжакевич.
Звісно, що польській владі не подобалося трепетне шанування українцями своєї історії. За Польщі тут був притулок для сиріт. Поляки забороняли будь-які вшанування козаків. Та на 9 п’ятницю по Великодню юнаки одягали вишиванки і йшли вшановувати загиблих. Їх ловили та били, вишиванки вкривалися кров’ю, але матері все одно щороку відпускали синів на козацькі могили…
Перепало комплексу і за радянської влади. Один голова колгоспу влаштував тут притулок для хворої на ящур худоби. Тут була і кролеферма, і склади. Селянам навіть дозволили розібрати два храми, але ніхто не посмів взяти навіть цеглину.
Нині Георгіївський храм став чоловічим монастирем, який підпорядковується Київському патріархату. Хоча на початку 90-х років тут ще заправляли монахи з Почаєва.
Якщо дивитися на Георгіївський храм, то важко не помітити лелече гніздо. Воно ніби бароковий елемент вбудоване в ансамбль храму. Екскурсовод пані Оксана розповіла, що його і скидали, і переносили та щовесни лелеки вперто зводили його на одному й тому ж місці. Є воно навіть на фото з 70 років. Воно й не дивно, адже острів таки називають Журавлиха…
Новий будинок культури та величні храми
Після екскурсії повертаємося до Берестечка. Заходимо у місцевий будинок культури і відразу ж відкриваємо роти від подиву. Дивує нас стан будинку культури – він ідеальний.
Вже рік як працює оновлений будинок культури. Раніше тут був кінотеатр, тож довелося навіть вікна прорізати аби зал був добре освітленим.
Позитивно відгукуються у Берестечку про мера міста Валентину Залевську. Кажуть, якщо спочатку придивлялися і не завжди могли зрозуміти її ініціативи, то тепер відчули, що містом керує жінка. І керує правильно.
У нас до того був мером чоловік. І чим він запам’ятався? Населив у місто циган. І що доброго зробив? А Валентина все якось так закрутила, у нас тепер багато різних культурних заходів проводиться. Лише прикро, що народ трохи пасивний, - розповіла мешканка Берестечка.
І дійсно про те, що місто ожило у культурному плані свідчить афіша про «Волинські вечорниці» за участю Тоні Матвієнко та Арсена Мірзояна.
А ще у Берестечку вражають два величні храми – католицький Свято-Троїцький костел та православний Свято-Троїцький собор. Свято-Троїцький костел збудований поляками в 1765 році в честь своєї перемоги в битві під Берестечком. Прикрашали собор картини з епізодами битви під Берестечком. Зберігалася тут і шабля Яреми Вишневецького, яка у 1920 році була вивезена більшовиками. Вівтарів у храмі було вісім, також оздоблення доповнювали дерев`яні скульптури та унікальні ікони. У підвалах костелу знаходилося декілька підземних ходів, однак зараз вони непридатні до використання.
У роки Другої світової війни монастир постраждав від вибуху снаряда. А ще два снаряди нерозірваними лишилися у стінах будівлі. З костелу були вивезені дерев`яні скульптури, знищений орган. Після війни в костелі був склад для заготівлі зерна.
Нині тут не лунає молитва, храм зачинений, його стіни обсипаються. Але не зникає його архітектурна велич.
Іншу пам’ятку - Свято-Троїцький собор почали зводити на початку ХХ столітті в честь подвигу козацько-селянського війська. Фактично, храм будується і нині – вже більше століття.
Цей собор є одним з найбільших соборів України і складається з Підземного та Основного Храмів. Висота його головного купола сягає близько 50 м.
До речі, за якоюсь дивною іронією долі місце під майбутній храм освятив архієпископ Антоній (Храповицький) - відомий гострими виступами проти українського національного руху. А після Першої світової війни поляки знову заволоділи Берестечком, і польська влада заборонила звести Верхній храм, адже тоді він би перевищував місцевий католицький костел. Було збудовано лише Основний та Підземний храми.
В роки радянської влади собор перетворили на склад. У 90-х роках розпочато відновлення храму. У 2001 році після відвідин міста тодішнім президентом України Леонідом Кучмою, було виділено 20 млн грн. на реконструкцію собору. Його було накрито, поставлено 3 мідні куполи та 3 позолочені хрести. Але й понині будівельні роботи тривають як в середині, так і зовні храму.
Оспіване Тарасом Шевченком та Ліною Костенко Берестечко – живе тихо та розмірено. І це дивно, адже велич минулого та перспективи сьогодення тут добре поєднані. А при умілому управлінні Берестечко матиме й хороше туристичне та економічне майбутнє.
За темою
- Порятунок пам'яток Львівщині: затверджено перелік об'єктів на цей рік
16.03.2021, 18:51
- На Хмельниччині у замку Ратичі археологи віднайшли кахлі 16 століття
02.08.2020, 12:00
- Як врятувати історичні костели в Годовиці та Наварії
14.05.2020, 22:17
- Історія дуету "Два кольори"
23.04.2019, 14:53
- На Львівщині реалізують 9 проектів для популяризації Карпат
19.04.2019, 14:02
Обговорення
Неймовірна Україна
ТОП
Військовий зі Львівщини відправляв ухилянтів за кордон під виглядом службових відряджень
Один загиблий та троє травмованих внаслідок ДТП на Дрогобиччині
На Львівщині правоохоронці викрили далекобійника, який намагався незаконно переправити через кордон військовозобов’язаного
Завтра Львів попрощається із захисником Тарасом Сорокою
У Львові облаштували перше «смарт-перехрестя»
ФОТО
Відео
У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова
Коментар
Блоги
Мирослав Дністрянський
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Михайло Цимбалюк
Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією
Василь Чорний
Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку