Як не дивно, цей день настав - сьогодні, 1-го квітня, стартує другий етап реформи охорони здоров‘я. 

Про це пише LB.ua.

1. Було: пацієнт міг обрати лише лікаря первинки, вторинка - за місцем реєстрації. Стало: пацієнт може обирати лікаря і на вторинці, і на третинці (високоспеціалізована допомога).

До сьогодні реформа діяла тільки на первинці - пацієнт міг обрати сімейного лікаря, терапевта або педіатра незалежно від місця реєстрації взагалі наявності прописки, підписати з ним декларацію та отримувати медичну допомогу.

Другий етап реформи стосується всіх лікарень та всіх закладів, які надають спеціалізовану допомогу. Приватні також можуть брати участь за бажання. Щоб приєднатися до реформи, всі заклади підписали контракт з Національною службою здоров’я (НСЗУ) - наразі це 1524 медичних закладів, з них 50 - приватні. Дехто ще не встиг законтрактуватися, 138 закладів знаходяться в процесі.

Отже, від сьогодні пацієнти мають право законно обирати і на вторинці - заклад та конкретного вузького спеціаліста (лора, невролога і т.д.), в якого вони хочуть отримати медичну допомогу. Підписувати нічого не потрібно. Все, що потрібно - це мати направлення від свого сімейного або лікуючого лікаря. З ним можна звернутися до будь-якого закладу, який підписав договір з НСЗУ. 

Також пацієнти зможуть легально обирати і заклад, в якому хочуть отримати високоспеціалізовану допомогу, крім екстрених випадків (в екстрених людину везуть в лікарню, яка визначена “маршрутом пацієнта”). Зможуть законно, а не заплативши гроші в кишеню, обрати хірурга для планової операції (на жаль, лише тоді, коли спалах коронавірусної інфекції лишиться позаду - тому що наразі всі планові операції відкладено).

2. Було: лікарні отримували гроші за кількість місць, джерело надходжень - субвенція з бюджету. Стало: лікарні будуть отримувати гроші за кількість наданих послуг, виплати здійснює НСЗУ.

Головне, що змінює реформа - заклади отримують від НСЗУ гроші за надані послуги, а не за кількість місць, яку вони мають. Щоправда, для старту реформи цю умову трохи пом’якшили - цього року майже всі заклади охорони здоров’я отримають глобальний бюджет, тобто, розрахований на основі тієї кількості послуг, яку вони надали в минулому році (цифри подавалися самим закладами). Деякі заклади отримають менше грошей, ніж торік, деякі - більше. Наприклад, Решетилівська районна лікарня на Полтавщині матиме фінансування на 200% більше, ніж торік.

3. Було: кількість та якість послуг ніхто не контролював. Стало: кількість та якість послуг контролює НСЗУ.

Всі заклади, які підписали договори з НСЗУ, підключені до єдиної інформаційної системи, в якій зберігаються всі дані про кількість наданих послуг. Де дозволить не лише оплачувати надані послуги, але й в режимі онлайн бачити, що відбувається в медичних закладах в різних регіонах, та приймати управлінські рішення.

Наприклад, якби заклади були підключені до інформаційної системи ще два роки тому, то сьогодні можна було б побачити, наскільки в кожному регіоні збільшилася кількість пневмоній порівняно з аналогічним періодом в попередні роки, та наскільки зросла смертність. Це дало б змогу зробити висновки про реальну картину поширення коронавірусної інфекції, в той час як зараз ми маємо інформацію лише про відсоток заражених серед протестованих. 

До речі, саме завдяки тому, що заклади уклали договори з НСЗУ, було скориговано список тих лікарень, які приймають хворих на Covid-19. Оскільки з’ясувалося, що значна кількість лікарень, які були визначені регіонами від початку, немає необхідного обладнання для лікування таких пацієнтів. 29 березня МОЗ затвердив новий список, з урахуванням даних, отриманих від НСЗУ.

Також НСЗУ має право контролювати дотримання закладами контрактів. Тобто, якщо заклад надає неякісну допомогу або від пацієнтів надходять чисельні скарги про хабарництво, НСЗУ може спочатку призупинити виплати, а в разі, якщо заклад не схаменеться, навіть розірвати договір. Тому залишати скарги на гарячій лінії НСЗУ - 1677 - важливо. 

До речі, зараз НСЗУ готує новий пакет - надання послуг хворим на Covid-19. Заклади зможуть подаватися на надання цього пакету послуг та отримувати за це додаткові кошти від НСЗУ. 

Є також кілька побоювань, які пов’язані з реформою.

1. Лікарні будуть закриватися. 

Так, можливо, деякі лікарні, які не надають багато послуг, закриються. І для персоналу цих лікарень ця новина, звісно, не радісна. Проте з урахуванням дефіциту медичних кадрів, знайти роботу в іншому закладі їм буде не складно. Складніше - технічному персоналу лікарень, завхозам, кухарям, бухгалтерам.

Що закриття лікарні означає для пацієнта? Треба розуміти, що не йдеться про велику і добре оснащену лікарню, в якій працює висококваліфікований персонал. Йдеться про невеликі бідні районки, в яких стіни не видно від плісняви, а персонал, який ще не звільнився, стрімко втрачає кваліфікацію через малий потік пацієнтів (а це дуже тісно пов’язані речі). Для пацієнта однозначно краще не потрапляти в таку лікарню, а потрапити туди, де йому нададуть допомогу. Необхідна умова для цього: наявність потрібної кількості машин екстреної допомоги, які швидко довезуть пацієнтів до сусіднього района або в обласний центр, залежно від ситуації. Тому в першу чергу українцям треба концентруватися на тому, аби вимагати від місцевої влади найняти і утримувати достатню кількість бригад швидкої.

2. Потрапити до лікаря на вторинці стане важче.

Теоретично, це може трапитися, якщо консультаційні центри вирішать оптимізуватися і скоротити кількість лікарів. В багатьох європейських країнах лікарі первинки дуже неохоче видають направлення до спеціалістів (і так, це економія коштів, бо послуги вторинки коштують дорожче). Як буде відбуватися в Україні - поки сказати важко, цілком може бути, що наша традиція самозвертання до спеціалістів збережеться. Тим більше, що, НСЗУ залишає можливість самозвертання до лікаря - тобто, без направлення. Правда, за такий прийом пацієнту доведеться заплатити з власної кишені. Скільки - це невідомо, тарифи мають розробити самі заклади і затвердити у місцевої влади. Це також привід для закладів не скорочувати лікарів, а навпаки, тримати в штаті більше хороших спеціалістів, до яких будуть звертатися пацієнти. 

3. Лікарі на високоспеціалізованому рівні будуть заробляти менше, бо пацієнти перестануть платити хабарі.

Можливо. Якщо, звісно, перестануть, а це станеться не одразу. І не всі лікарі, а ті, які беруть по 20 тисяч доларів за операцію. Вони, до речі, виступають проти реформи.

Також зараз доводиться часто чути, що закривати лікарні в розпал епідемії коронавіруса - це жахлива помилка. По-перше, про масове закриття лікарень 1 чи 2 квітня не йдеться. По-друге, якщо говорити про необхідність десь розмістити велику кількість хворих, то закриття районки не означає, що її приміщення в той же день розіб’є на кавалки будівельний кран. Питання в тому, хто в цій лікарні буде надавати допомогу - в кваліфікації лікарів та медсестер, в умінні під’єднувати апарат ШВЛ та підтримувати пацієнта, який лежить під апаратом ШВЛ. Ми маємо проблему саме з цим, а не з ліжками чи будівлями. 

Тому, якщо чесно, закрити лікарні, де надаються неефективні послуги, та направити звільнені кошти в заклади, де рятують людей - це не така вже й жахлива ідея.