У Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охматдит» через два тижні після народження помер хлопчик. Батьки називають смерть немовляти загадковою та звинувачують лікарів у халатності.

Про це повідомило «Діло».

У сім’ї Ірини та Володимира це друга дитина.  У четвер, 12 серпня, 25-річна Ірина Вдовичин на 35 тижні вагітності за допомогою кесаревого розтину в Львівському обласному клінічному перинатальному центрі народила хлопчика. За словами матері, малюк був повністю здоровим і незабаром їх мали  виписувати, але 16 серпня стан різко погіршився.

«Народився повністю здоровим. 2, 5 кг та 46 см. Роди приймала Леськів Віра Дмитрівна, до неї претензій немає. Для підстрахування ще давали йому кисень в перший день, а на другий забрали, бо дихав прекрасно. Через два дні почав їсти моє грудне молоко. На шосту добу з’їдав по 30 мл, поправлявся та набирав вагу. 16 серпня мені його мали дати на палату і скоро мали виписувати. О 14 год я побачила, що дитина сама не своя, животик був здутий. Медперсонал на мої зауваження не звертав уваги, займався випискою людей поки не прийшла нова нічна зміна з 20 год і о 21 год вони почали дитятко лікувати, яке вже було в критичному стані. Лікарка прийшла о 1 год ночі та була без рукавичок та маски, з бурудними руками від неї було чути перегаром. З шлучночка в дитини йшла кров. Йому давали сильні антибіотики. До ранку стан не змінився і вони викликали «Охматдит».

В «Охматдиті» мені сказали що у нього інфекція і проблеми з кишківником, хоч ніякої інфекції при народженні не було. Думаю, її занесли на 3-му поверсі Лікарі дали 5% гарантію, що дитина виживе. До 18 серпня був стан стабільний на сильних антибіотиках. Через велику кількість ліків почали відмовляти нирки і дитина була в набряках. З 23 серпня вони почали вже давати йому суміш. У четвер, 26 серпня, я востаннє приходила у лікарню і він був у доброму стані тільки трішки жовтуватий. Його бокс був крайній біля дверей і було повністю вимкнене опалення, хоч дитинка сильно замерзла і була без одягу. Мої пеленки та одяг приймати не хотіли. Замотали туго у старі радянські зіпрані пеленки. Ліки, глюкозу, підгузники, які ми купували величезними пачками, на наступний день кудись зникали. Дуже хамське ставлення було. Єдиною лікаркою на всіх дітей була Кішко Галина Романівна, яка кожному призначала лікування. Решта усе медсестри і санітарки.

У четвер робили УЗД голови, шлуночка, всі аналізи і показники були прекрасні. З’їдав по 10 мл суміші. А в п’ятницю, 27 серпня, лише ввечері мені повідомили, що вранці дитина знову була критичному стані і близько 20-21 год хлопчик помер. Його відразу забрав паталогоанатом, і нам сказали навіть не їхати вже. Хоч за правилами, дитину мали залишити в реанімації щонайменше на дві години. Ми примчали близько 22 год з поліцією, нас довго не хотіли впускати. Просила показати мені дитину, документи, викликати лікаря. Коли у той вечір ми таки забрали документи, купили труну і їхали по дитину – патологоанатом зачинив усе і поїхав додому, хоч мав працювати до 2 год ночі. В суботу я мала поховати дитину, але мені сина віддали аж у понеділок. При тому, що я двічі дзвонила та домовлялась, що ми приїдемо. Коли в понеділок я приїхала забрати тіло, то вжахнулась. Це гірше ніж гараж. Довкола бігають щурі. Дитина була не оброблена, замотана у жахливі шмати як для підлоги, а навколо суцільне звалище. Зі мною спілкувались матами. Коли я відмовилась від розтину, Ониськів злорадно сказав «дякую, що полегшили мені роботу», – розповідає Ірина Вдовичин.

«Чому так сталось і чому медики не слідкували за малям ми не знаємо. У поліцію ми заяву не писали, думаємо, що це програшний варіант і нічого це не дасть. Бог їм суддя. У лікарні навіть довколишні умови для немовляти були жахливі, в таких умовах хіба овочі можна тримати, а не дітей», – додає батько Володимир Мальшевський.

В обох медзакладах на запитання журналістів відповідати не хочуть, кажуть, що це лікарська таємниця, а їх медики діяли згідно протоколів.

«Все було зроблено по протоколу, за показами був проведений кесарів розтин. 17 серпня дитина була виписана», – каже заступник директора з медичної частини Львівського перинатального центру Олександр Сімкін.