Люди бачать сновидіння під час швидкої фази сну. Це фаза, коли сновидіння є найбільш яскравими та виразними.

Під час сну можуть бути залучені всі наші органи чуття. Мозок використовує ті самі нейронні мережі, що й в реальному житті, а тому наші відчуття у сні можуть бути досить реалістичними та сильними, зазначає нейровчений Ерман Місірлісой, пише 24 Канал.

Аби люди не почали уві сні ці сновидіння реалізовувати, мозок пригнічує моторну систему, знижує рухливість м'язів та іноді паралізує їх. А от зміст наших снів залежить від особистості людини та її інтересів.

Саме через те, що процеси діяльності мозку уві сні та в реальності схожі, ми іноді не можемо зрозуміти відбулось це уві сні чи на яву.

Науковці ще сперечаються про те, чи наші сновидіння більше схожі на сприйняття – те, що ми вже бачили в реальному житті чи на уяву.

Деякі теорії припускають, що ми бачимо сни завдяки активізації сенсорних систем нижнього рівня, що відповідають, наприклад, за зір. Потім активність розповсюджується на інші ділянки мозку, які надають розуміння контексту та створюють бачення.

Інша теорія припускає, що все трохи навпаки: спочатку з наших поглядів, думок та бажань створюється історія, а потім до цього додаються відчуття.

Навіщо нам бачити сни? Це доволі дискусійне питання у світі науки, а тому теорій багато.

Деякі вчені припускають, що зміст снів пов'язаний з нашими діями та поведінкою протягом дня.

Наприклад, в одному дослідженні 2010 року люди розповідали про сни, пов'язані з катанням на лижах після того, як грали у комп'ютерну гру, де віртуально перебували на лижах.

Не можна сказати, що мозок уві сні повністю відтворює наш досвід протягом дня. Скоріше трансформує його елементи у незвичній ситуації.

Експерименти на людях та тваринах показують, що однією з ключових функцій сну може бути повторення нещодавно вивченої інформації. В цьому випадку мозок виступає тестовою платформою для нових спогадів.

Згідно з іншою теорією, сни – це можливість мозку пропрацювати тривоги без загрози для життя.