251 рік тому Максим Залізняк освятив зброю в Мотриному монастирі в Холодному Яру. Так починалось повстання в Правобережній Україні проти шляхти Речі Посполитої спровоковане національним і релігійним гнітом, яке увійшло в історію як Коліївщина.

Про це пише Військова історія.‎ 

"У лютому 1768-го року під тиском царського уряду польський король Станіслав Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння у правах з католиками віруючих православної і протестантської церков. Значна частина польської шляхти була цим незадоволена. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі ,з-під, впливу Московії у місті Барі на Поділлі шляхта створила Барську конфедерацію. Конфедерати стали катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на Київщині, Поділлі і Волині. це стало безпосереднім приводом до розгортання гайдамацького повстання на Правобережжі.

Навесні 1768-го року в урочищі Холодний Яр під Чигирином запорозький козак Максим Залізняк зібрав загін повстанців - гайдамаків. Повстанське військо, сили якого швидко зростали, здобуло Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку. На початку червня 1768-го року повстанці наблизились до Умані. Проти гайдамаків Максима Залізняка шляхта вислала полк найвірніших надвірних козаків на чолі з уманським сотником Іваном Гонтою. Проте Гонта разом із козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ на Умань. Після здобуття Умані 21-го червня 1768-го року повстанські загони розташувались табором поблизу міста. Рада повстанців обрала Максима Залізняка гетьманом і князем Смілянським, а Івана Гонту — полковником і князем Уманським. Назва Коліївщина походить, як стверджують одні історики, від слова «кіл» , інші говорять, що від слів «колоти», «колій».

У другій половині травня 1768-го року, практично одночасно зі вступом московитських військ на Правобережну Україну, повстанці вийшли з Холодного Яру, рушивши звичним гайдамацьким маршрутом – Медведівка, Жаботин, Сміла, Корсунь, Богуслав, Канів, Лисянка. Уже на початку червня Залізняк видає універсали з закликом «ляхів і жидів стратити». 7-го липня 1768-го року москалі, яких гайдамаки вважали своїми союзниками в боротьбі проти поляків оточили повстанський табір і схопили керівників повстанців, а їхні загони роззброїли. Решту гайдамацьких загонів було розбито в боях. Остаточно повстання було придушено тільки в квітні-травні 1769-го року. Польські війська з надзвичайною жорстокістю розправлялися з повстанцями. Після жахливих тортур у селі Серби (нині село Гонтівка у Вінницькій області) Іван Гонта був страчений поляками. Максима Залізняка та інших учасників повстання жителів Лівобережної України та Запорожжя, Київська губернаторська канцелярія засудила до тілесного покарання і до довічного заслання на каторжні роботи до Сибіру".

На фото - ватажки Коліївщини Іван Гонта і Максим Залізняк