Побутові відходи місто продукує щодня, а що з ними робити опісля досі не можуть остаточно вирішити.

Нині у Львівському прес-клубі зібрали засідання у рамкках медіа-контролю за банківськими позиками ЄБРР та ЄІБ для Львова "Нові коригування проектів будівництва сміттєпереробного комплексу і реконструкції Грибовицького сміттєзвалища". 

Зокрема, йшлося про проблему поводження з твердими побутовими відходами. 

Раніше вже говорили, що 7 червня 2018 року в мінекології зареєстрований комплексний проект з рекультивації полігону в селі Грибовичі, крім того, зареєстровано і коригування комплексного проекту. Щоправда, представники департаменту еологічної інспекції, департаменту екології ЛОДА, технічний директора "Гірхімпрому" казали, що цього проекту не бачили. 

Проте, у прес-клубі повідомили, що у березні цього року "Гірхімпром" робить на замовлення ЛКП "Збиранка" проект на реконструкцію полігону ТПВ у Грибовичах в об'ємі першочергових заходів з ліквідації наслідків аварії. За словами Івана Зозулі, керівника "Гірхімпрому", цей проект не потребував оцінки впливу на довкілля. 

Про комплексний ж проект пан Зозуля, звісно, нічого не знає. 

Цікаво, що ЛКП "Збиранка" зареєструвала цей березневий проект у міністерстві екології, як комплексний проект рекультивації та реконструкції. Але зробили це двічі. Спочатку, буцімто, з помилкою, мабуть, випадково упустили букву. 

Виникає питання чи це проста некомпетентність чи зумисна помилка. 

У фірмі "Дніпрокомунбуд", яка виграла тендер на реалізацію комплексного проекту, сказали, що 6 серпня проект буде готовий та його презентують у Львові. В результаті цього проекту Грибовецьке сміттєзвалище має стати полігоном твердих побутових відходів. 

За словами Ірини Оршак, голови постійної комісії екології та природокористування Львівської міської ради, вона, звісно, вперше чує про реєстрацію двох проектів. Бідкається, що склалася негативна тенденція, коли чиновники не доповідають про ситуацію. Вочевидь, щоб заплутати всіх.

Алла Войціховська, еколог МБО "Екологія-Право-Людина", розповідає, що проект, який був зареєстрований в мінприроди 7 червня мав назву комплексний проект з реконструкції і коригування, його нині розробляє харківська фірма "Дніпрокомунбуд". В рамках цього проекту треба ще збільшувати площу. В першочергових заходах планувалася і додаткова ємінсть для збору фільтратів.

Еколог ставить питання, для чого будувати додаткову ємність для збору фільтратів, якщо раніше виділяли кошти для їх очищення.

Крім того,  з громадою Малехова ніхто не радився щодо збільшення цієї площі. На думку Алли Войціховської, ці маніпуляції мають на меті витратити кошти і нічого при тому не зробити. 

Ігор Муравський, голова екологічної комісії Жовківської райради, розповів, що нині є відверта маніпуляція думкою громади. До прикладу, станція очистки інфільтрату, яка мала давно запрацювати на повну потужність. З таким очищенням ми мали б мати зараз очищені озера інфільтрату. Проте, це не було зроблено.

Врешті, через ці маніпуляції мешканці не знають, на який проект надавати свою згоду і що коригувати.

Понад те, як зазначила Алла Войціховська, мешканці просто зневірилися та не довіряють владі. 

«Люди зневірилися. Коли візьмемо хронологію заяв міського голови і очільників провідних департаментів, які займаються цими проблемами, одного місяця вони заявляють, що буде сміттєспалювальний завод і відходи будуть спалюватися на ТЕЦ, потім говорили, що це буде RDF-паливо, потім – ні, RDF не буде. Люди настільки зневірилися. Навіть, якщо би людям пообіцяли там якийсь сад і клумби з орхідей, люди би все одно були проти, бо не довіряють такій маніпуляції і міській раді». 

Своїми думками поділився і голова ГО “Бюро екологічних розслідувань” Дмитро Скрильніков.

Зокрема, сказав, що стосовно Львова та сміття є 3 проекти. Він також розповів, що першочергові заходи не бувають через 2 роки. Вони мали б бути відразу після аварії.

Понад те, завод має мати сучасні технології та не бути сміттєспалювальним. Та не освоювати нові кошти і створювати додаткові проблеми.

Пані Ірина Оршак наголосила, що важливо, аби у Львові впроваджувалася концепція сортування сміття. Раніше комплекс не передбачав роздільного збирання сміття, а лише потім, на самому заводі, відходи мали б сортуватися. 

Вона нагадує, що сміттєва криза була недавно, а тому люди вже готові сортувати.

Потрібне також і роздільне збирання органіки, аби в процесі переробки можна було потім використовувати чистий компост.

Додає, що переробка неорганічних відходів - теж є важливою. 

Оскільки полігону для захоронення місто не має, тому треба менше генерувати сміття, яке не підлягає переробці. 

Наталя Городецька, юрисконсульт МБО "Екологія-Право-Людина",  згадала питання земельної ділянки по сміттєпереробного комплексу. Зокрема, йшлося про виділення додаткових гектарів для комплексу.

Згідно з нормами є певні вимоги для такого комплексу. А саме 0,09 гектара на 1 тисяч тон відходів в рік. В нас планують завод на 240 тисяч тон відходів, тому площа його має бути 21,6 гектара. Хоча, наразі маємо землю лише на 160 тисяч тон. 

Звісно, про земельну ділянку варто було б думати наперед і керуватися будівельними нормами. 

Текст та фото: WN