Напередодні найбільша у Львівській області, Ходорівська об'єднана територіальна громада розповіла та продемонструвала результати свого об'єднання за останній рік.

До речі, під час виборів до Ходорівської міської ради 2016 року більшість отримали депутати від ВО «Батьківщина».

Децентралізація – закономірна реформа, якщо країна обирає шлях прогресу. Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, скандинавські країни – усі вони пройшли через таку реформу, що дало поштовх економіці, соціальному розвитку цих країн, особливо їхніх сільських територій.  

Проте у процесі реформи в Україні виникають драматичні моменти. Внаслідок реформи міжбюджетних відносин та податкової реформи доходи від загальнонаціональних податків знизилися, перед урядом постало питання посилення підтримки пенсійного фонду та соцстраху.

Витрати, які постійно зростали, на оборону та на обслуговування зовнішніх боргів доповнюють картину. Проблемою також є неузгодженість та відставання галузевих міністерств від поточних темпів децентралізації та їх реагування на виклики, які постають перед новоствореними громадами.

Часом громади просто не в змозі відповісти на питання своїх членів: що буде з медичним обслуговуванням, освітою, соціальною допомогою, бо не отримують від міністерств чіткого бачення, а тим більше – алгоритмів, стандартів чи механізмів реалізації секторальних реформ. 

На прикладі реалізації проектів Ходорівської ОТГ можемо розглянути небезпеки та ризики,  що постають на шляху їх впровадження.

За останній рік у Ходоровській ОТГ, яка налічує 11 сіл, оновили медичні послуги, відремонтувавши лікарню (амбулаторії загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерської допомоги, хірургічне відділення, рентген відділення), проте проблема із недостачею медичного персоналу залишається; забудували дитячі майданчики, але процедура їх сертифікації затягнулась (це фактично несумісний фактор, який пов'язаний з безпекою малюків), закінчують будувати церкву третього тисячоліття з вдалим архітектурним проектом, який завойовував призові місця на конкурсах у Європі, проте жителі Ходорова сумніваються в раціональному використанні коштів ОТГ, покладених на зведення такого храму, стверджуючи, що за час його будування (з 2009 року) та за ці кошти можна було побудувати вже дві церкви; існує і проблема з дорожній покриттям, відновлено на сьогодні приблизно лише 20% доріг у місті Ходорові.

Що ж до туристичної галузі Ходорівщини, то цей край розташований вигідно з погляду географії – це край Прикарпаття, де є широколисті ліси, глибокі річки та озера. Члени Ходорівської ОТГ створили мапу, на яку вже нанесли задекларовані маршрути: історичні та музейні, започаткували чотири фестивалі народної творчості.

У Львівській області лише дві ОТГ, які мають статути – це Давидівська та Ходорівська, остання, своєю чергою, розробляє стратегію розвитку громади до 2025 року. Основним шляхом успіху територіальних громад в Україні міський голова вважає об'єднання у більші громади, що дасть можливість розширити прибутки та географію співробітництва і впливу.

Як тут не згадати й благочинців на Львівщині, яким подекуди закидають, що це вони формують ОТГ під свої виборчі округи, підгодовуючи громади, наповнюючи їх бюджет – ніби сподіваючись на відповідну лояльність на виборах.

Тут йдеться не лише про двох депутатів-братів з БПП чи інших, не таких багатих на прихильність місцевих мешканців політиків, котрі вбачають у реформі шанс для себе на довгі роки закріпитися на політичному Олімпі краю і країни.

Йдеться про принцип, за яким економічний розвиток кожної ОТГ має бути унезалежнений від певної особи чи групи. Самі мешканці мають працювати над залученням інвестицій і також самостійно розбудовувати рідні села та міста.

Така диверсифікація джерел збагачення для громади стане запорукою того, що на місцях не буде таких собі «князів», котрі своєю унікальністю та незамінністю для людей громади послуговуватимуться у власних інтересах. Бо часи навіть прихованого кріпацтва, сподіваємося, давно минули.

Тому, на противагу всім успіхам, реформа децентралізації у Ходорові має проблеми, про які варто говорити. Олег Коцовський вбачає такі основні ризики та недоліки української реформи децентралізації:

- "Уряд повісив усю первинку на нас, в результаті чого ми маємо бюджет не розвитку, а проїдання";

- "Громад в Україні стало більше, а їх фінансування від держави залишилось на початковому рівні. Навантаження збільшилось, проте не надходження. Ми майже загнані у глухий кут";

- "За 1 рік ми не можемо надолужити того, що не зробили за 25 років незалежності".

На завершення зустрічі Володимир Хрущак, регіональний консультант з питань комунікацій у Львівській області наголосив: "За реформою децентралізації майбутнє. Іншого шляху немає". Проте, як бачимо, в українських реаліях цей шлях тернистий. Але саме від кожного мешканця громади залежить його завтрашній день.

Тому сьогодні досить проїдати чужі дотації і слід вже планувати власну небайдужу працю, аби кожна ОТГ мала власне, успішне завтра.

Катерина Мицак