Численні галузеві реформи покликані мобілізувати органи місцевого самоврядування для впровадження принципів сталого розвитку, дати їм засоби та спроможність для вдосконалення управління, планування і реалізації рішень. Та наскільки це можливо з огляду на правову невизначеність та відсутність чіткого алгоритму дій з виконання усього обсягу отриманих повноважень?

Про це йшлося під час публічних депутатських слухань «Незавершена децентралізація: як забезпечити сталий розвиток громад в умовах законодавчої турбулентності?», що у форматі онлайн-форуму відбулися 25 травня, - пише Львівський осередок “ОПОРИ”.

У своєму вступному слові до панельної дискусії ”Належне управління в територіальних громадах на етапі їх становлення – чи є сприятливим чинне правове поле” аналітик Громадянської мережі “ОПОРА” Олександр Неберикут зазначив, що попри помітний прогрес у впровадженні реформи, для багатьох територіальних громад вона тільки починається і з точки зору законодавчого поля планів більше, ніж того, що вже завершено. На перехідному етапі слід очікувати змін до Конституції, профільного закону “Про місцеве самоврядування”, перегляд загальної концепції реформи. 

Разом з народними депутатами Галиною Васильченко, Романом Лозинським, головою Новояворівської громади Володимиром Мацелюхом, головою Пустомитівської громади Олегом Серняком, головою постійної комісії з  питань розвитку місцевого самоврядування Львівської обласної ради Володимиром Кириличем та експертом з питань місцевого розвитку Тарасом Баранецьким панелісти обговорили здобутки, виклики та перспективи завершення реформи. 

Зокрема, народний депутат Роман Лозинський наголосив, що у правовому полі продовження реформи важливо рухатися саме від прийняття змін до Конституції, щоб закріпити все, що стосується громад, районного рівня, нагляду, префектів інституційно. Також важливо говорити про вчасні зміни до законодавства, а також про прозорий аудит спроможності громад та запровадження державою інструментів фінансового стимулювання громад для підвищення рівня надання ними послуг.

Роман Лозинський під час виступу на панельній дискусії “Належне управління в територіальних громадах на етапі їх становлення – чи є сприятливим чинне правове поле?”

Експерт з місцевого розвитку Тарас Баранецький переконаний, що чекати завершення реформи не потрібно, бо внаслідок різних обставин рамка децентралізації постійно потребуватиме уваги та змін. “Як на мене 90% того, що треба до роботи, у нас є, інші 10% –  це про місцеве лідерство і те, яким воно має бути. Бо без лідерства на місцях не можна говорити про успішну громаду та успішну реформу” –  зазначив він у своєму виступі.

Володимир Мацелюх, голова Новояворівської територіальної громади відмітив,  стверджує, що реформа децентралізації є однією з найдієвіших реформ часів незалежності України, але вважає, що до неї не повністю прописані “правила гри”. На думку лідера громади, стратегічне планування та поступальний розвиток ускладнюється невизначеністю на рівні законодавства. Насамперед важливо, щоб у середині бюджетного року центральні органи влади не обтяжували громади додатковими фінансовими зобов’язаннями. Погодився з цією тезою і його колега Олег Серняк. Також голова Пустомитівської громади зазначив: “Реформа, на мій погляд, закінчиться тоді, коли органи місцевого самоврядування через асоціацію міст України, асоціацію інших громад, інші асоціації зможуть вести діалог з органами державної влади і мати якийсь конкретний результат”.

Дискусія “Розвиток підприємництва і податкова політика: на що здатні громади вже сьогодні?” за участі народного депутата Ярослава Рущишина, директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Степана Куйбіди, науковця та директора КНП “Підберізцівський ЦПМСД” Андрія Пелехатого, голови Рава-Руської територіальної громади, Івана Івануси, журналіста Станіслава Безушка під модеруванням аналітика аналітика Громадянської мережі ОПОРА у Львові Петра Чорнія була присвячена питанню економічної спроможності громад реалізовувати ідею децентралізації. Учасники обмінялися баченням подальших кроків на шляху до впровадження місцевого самоврядування європейського зразка та економічних можливостей поступу.

Так, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда висловив позицію, що для виходу громад із зони гіпертурбуленції варто працювати над налагодженням організаційного, стратегічного та комунікаційного менеджменту та водночас погодився, що врегулювання майнових та судових питань на рівні законодавства може сприяти покращенню інвестиційного клімату. “Практична сторона залучення інвестицій – прерогатива центру. Завдання громад – навчитися правильно себе “продавати” на глобальному ринку” – зазначив під час виступу чиновник.

Степан Куйбіда під час виступу на панельній дискусії “Розвиток підприємництва і податкова політика: на що здатні громади вже сьогодні?”

Народний депутат України Ярослав Рущишин підкреслив важливість завершення адміністративної реформи та наголосив на тому, що громади мають стратегічно працювати над розвитком соціального капіталу, компонентами якого є підвищення рівня освіти, тривалості життя, якості надання медичних послуг та постійної розбудови довіри у суспільстві. Обов’язком голів територіальних громад, на думку парламентаря, є створення доданої вартості для громад та загальне підвищення їх конкурентоздатності. 

На погляд журналіста Станіслава Безушка завданням держави за поточних обставин мало б стати не стільки створення умов для підтримки, скільки створення нових можливостей для підсилення розвитку громад. Експерт переконаний, що громади повинні бути уважними до комунікації з інвесторами та робити все можливе для диверсифікації джерел наповнення місцевих бюджетів. 

У межах обговорення про пріоритети місцевої політики у сфері охорони довкілля учасники дискусії –  народний депутат Павло Бакунець, керівник команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України Остап Єднак, експерт Василь Полуйко, заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик, голови громад Ігор Яворський та Юрій Гамар за модерації керівниці юридичного відділу МБО “Екологія-Право-Людина” Ольги Мелень-Забрамної обговорили основні виклики ефективного управління природними ресурсами та можливі шляхи подолання екологічних проблем.

На запитання, чи готова Верховна Рада через законодавчі зміни допомагати громадам формувати екологічний порядок денний народний депутат України Павло Бакунець відреагував доволі скептично. Посилаючись на власний досвід роботи у органах місцевого самоврядування парламентар окреслив поточну ситуацію, як таку, що не зможе громадам ні допомогти, ні зашкодити. На думку політика держава повинна подбати про відновлення субвенцій на природоохоронні заходи, які дозволили б громадам відчувати підтримку у вирішенні таких масштабних проблем, як модернізація очисних споруд чи рекультивація сміттєзвалищ. Натомість пропоновану урядом реформу екологічного контролю народний депутат підтримувати не готовий, посилаючись на те, що у органів місцевого самоврядування відсутні фінансові можливості її впровадження.

Натомість керівник команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів Остап Єднак поділився основними напрямками реформування галузі та закликав парламентарів думати більш довгостроково, а не прив’язуватися до поточних реалій. “На сьогодні я хотів би бачити від українського парламенту справжнього прориву в трьох напрямках: це закон про контроль, промислове  забруднення та управління відходами,  після прийняття яких має початися робота по впровадженню”. На його думку, реформа контролю та нагляду дає реальні інструменти та можливості реагування на порушення закону, що несе за собою якісні зміни, в той час коли системність розподілу державних субвенцій залишається доволі сумнівною.

Остап Єднак під час виступу на панельній дискусії “Пріоритети місцевої політики у сфері охорони довкілля”

Голова Бориславської територіальної громади Ігор Яворський поділився досвідом залучення інвестиційної підтримки для напрацювання комплексного моніторингового документа про стан довкілля в громаді, а також попередньої участі у конкурсах міжмуніципальної співпраці. На його думку голови громад опинилися в “лещатах” невдоволеного населення та контрольних органів. Обмеженість ресурсів спонукає лідерів громад шукати нестандартні рішення, які, в тому числі через заполітизованість, можуть викликати великий негатив на їхню адресу. В якості прикладу посадовець навів кейс із рекультивацією місцевого сміттєзвалища за кошти тимчасового ввезення на його територію побутових відходів з інших громад. Його колега – Юрій Гамар, голова Самбірської громади погодився із твердженнями та підкреслив, що у держави має бути чітка стратегія вирішення проблем у секторі охорони довкілля, а громади в свою чергу готові брати участь у співрозмірному фінансуванні проєктів.

Можливостям у залученні ресурсів, необхідності реформування екоконтролю та освітньому компоненту реформи багато уваги приділила заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик. На її думку, попри наявність негативного іміджу екологічних проблем, українське суспільство все ще їх заперечує та не хоче приймати доступні рішення. “Ми повинні працювати спільно – екологи, органи місцевого самоврядування, громадські організації, політики – повинні говорити, що нам потрібні сміттєпереробні комплекси, сучасні полігони, жорсткий контроль, позитивний досвід. Станом на зараз, люди навіть слухати не хочуть про переваги сміттєпереробних комплексів. Навіть якщо об’єкт є нешкідливим – люди проти, але це не вирішить проблем, а навпаки їх накопичить” – зазначила учасниця дискусії.

Підбиваючи підсумки форуму, учасники погодилися з тим, що певна хаотичність реформи децентралізації спричинена ручним режимом урядового управління, яке в свою чергу можна пов’язати із недосконалістю чинного законодавства. Проте спираючись на досвід консультаційного процесу, аналітик ОПОРИ Тарас Радь, підмітив також, що чимало проблем місцевого розвитку спричинені не самою децентралізацією, а задавнені і тільки загострені під дією обставин “перехідного періоду”. Саме тому, на думку сторін, відкритим залишається питання пошуку сталого комунікаційного майданчика для народних депутатів, представників виконавчих органів, громад та експертів у пошуку законодавчого регулювання наявних проблем.