Мешканець Червонограда, що на Львівщині, виплатить цивільній дружині 200 тисяч моральної компенсації. Таке рішення ухвалив суд.

Про це повідомили у  Червоноградському місцевому центрі з надання БВПД.

Як йдеться у повідомленні, історія пані М., яка у листопаді 2019 року звернулася до Червоноградського МЦ з надання БВПД на жаль, не поодинока. Але жінка знайшла у собі сили не замовчувати проблеми, а захистити свої права.

У квітні 2017 року Червоноградським міським судом громадянина О. було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Такий вирок було винесено за те, що у січні 2017 року перебуваючи у приміщенні власної квартири, будучи у стані алкогольного сп`яніння, на грунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли між громадянином О. та пані М., з якою він співмешкав та перебував у фактичних шлюбних відносинах, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар відкритою долонею правої руки у ліву частину обличчя, від чого жінка впала на підлогу, а зловмисник одразу наніс один удар ногою в поперекову ділянки тулуба справа, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, струсу головного мозку, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та тупої травми правої нирки, що проявилось розривом капсули патологічного утвору правої нирки та паренхіми (III ст.), параренальною гематомою та призвело до хірургічного видалення травмованого органу (правобічна радикальна нефректомія), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

На лікування (згідно з товарними чеками) постраждалою було витрачено 13641, 99 грн. Окрім того їй заподіяно моральну шкоду, спричинену глибоким стресом, пов’язаним з втратою органу, що призвело до постійних фізичних страждань, постійної концентрації уваги на підтримуванні стану здоров’я, постійного відчуття дискомфорту.

До місцевого центру пані М. звернулася, оскільки громадянин О. відмовлявся добровільно відшкодувати заподіяну шкоду. Після підтвердження суб’єктності права на безоплатну вторинну правову допомогу для здійснення представництва інтересів клієнтки у справу вступила адвокат Oksana Levytska

За підтримки адвоката у грудні пані М. подала до Червоноградський міський суд Львівської області заяву про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 гривень завданої ушкодженням здоров`я та 13641, 99 грн. на відшкодування матеріальних збитків.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, Червоноградський міський суд взяв до уваги докази:

згідно з вироком Червоноградського міського суду Львівської області громадянина О. було визнано винним в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.

Відповідно до повідомлення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» пані М. була госпіталізована ургентно і знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом: тупа травма нирок III ст.; пухлина правої нирки; розрив пухлини правої нирки; заочеревинна гематома. Після виконання обстежень, встановлення діагнозу та стабілізації стану на подальше лікування скерована в один із обласних медичних закладів, де лікувалась стаціонарно та була прооперована. Хворій виконано оперативне втручання – правобічна радикальна нефректомія. На даний час хвора перебуває на диспансерному обліку в уролога та онколога з діагнозом: рак правої нирки; стан після нефректомії; єдина ліва нирка. Хвора потребує диспансерного нагляду уролога, проходження контрольних УЗД-обстежень раз на півроку, лабораторних обстежень раз на три місяці.
пані М. встановлено третю групу інвалідності безтерміново, що підтверджується актом огляду МСЕК

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України (далі – ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться у першому реченні абзацу 1 пп. «в», пп. «д» п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість; стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи. При стягненні сум витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначати в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2, ч. 3 статті 23 ЦК моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях. яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв` язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 статті 1167 ЦК установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вищенаведені обставини справи та правові положення, на думку суду, свідчать про доведення факту спричинення відповідачем позивачеві моральної шкоди, а отже, про право позивача на її відшкодування.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди (суму її компенсації), судом ураховано тяжкість завданої позивачеві моральної шкоди унаслідок вчинення злочину стосовно неї, глибину, тривалість та характер моральних та фізичних страждань, настання у зв`язку з цим негативних змін у її житті, стан її здоров`я, оскільки остання стала інвалідом ІІІ групи, перебувала на стаціонарному лікуванні, їй виконано оперативне втручання, вона втратила орган, перебуває на обліку в лікаря уролога онколога з діагнозом: рак правої нирки, потребує диспансерного нагляду лікаря уролога, періодичних медичних обстежень. Настання у зв`язку з цим негативних змін у її житті, необхідність лікування, втрату у зв`язку з цим життєвих зв`язків, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає вимогам п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Та вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з громадянина О. на користь пані М. 200 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 13641, 99 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з громадянина О. на користь держави 2768, 40 грн. судового збору.