19 вересня у Червоній залі готелю «Львів» в межах 26 BookForum відбулась дискусія в стилі телевізійного ток-шоу «Освіта як старт успішного майбутнього. Як навчання в початкових класах впливає на вдале складання ЗНО?». Організатор заходу – видавництво «Ранок». В дискусії брали участь Інна Літвінова, Зара Тищенко, Інна Большикова, Марина Пресцінська, Ігор Хворостяний та Юлія Гарюнович. Ведуча – Оленка Сервенчук.

Про це пише прес-служба  Форуму.

Атмосфера на події була дуже невимушеною. Привітні організатори та учасники дискусії, які легко ставали до мови, давали багато порад та цікавих коментарів. Авдиторія складалась в більшості з молоді, студентів навчальних закладів України.

Розмова стосувалась освіти, ЗНО, ролі читання книжок в нашому житті, зокрема в формуванні світогляду дітей.

Діти нового покоління є дуже різними. Великий вплив на формування свідомості має родина і закладені в ній основи. Нове покоління має чітко сформовані цілі: знає, що їм потрібно в житті і просто не намагається хоча б  трішки відійти від «життєвого плану». Можна сказати, що зараз стартує «доба мінімалізму» та такого собі мінімального пофігізму. Народ не переймається тим, що щось не знає. Проте саме діти нового покоління вільно почувають себе у суспільстві, вони більш відкритіші, прямолінійніші та щедріші на емоції.

Як ми знаємо, наша свідомість і сприйняття світу починає формуватись в досить юному віці. Саме початкова школа закладає фундамент. Формує звички  та наше світосприйняття.  Все це  потім залишається з нами протягом життя. Тому привчати дітей до будь-яких навичок найкраще в цьому віці, зокрема до читання. Велику роль на цьому етапі також  відіграє вчитель, який мав би не транслювати інформацію, а обіграти все в формі діалогу, полілогу. Робити так, щоб діти висловлювали свою думку, яка би вона не була.

Немає ні правильних думок, ні неправильних. Всі ми різні, тому кожна думка є особливою. Важливо зазначити ще те, що в більшому віці ми не маємо культури задавати питання. Все це у нас тягнеться ще з самого дитинства, коли вчитель просто не давав змоги висловлюватись.

Цікавим та важливим було питання усвідомлення для чого нам книжки. Чому ми читаємо? Для задоволення? Для того, аби отримати необхідну інформацію чи щоб утвердити свої амбіції в соціумі? В кожного по-різному . Діти мають розуміти для чого вони це роблять. Інна Большикова дала досить таки влучний коментар щодо цього : « Я читаю для того, щоб вчитися жити». Саме так, ми читаємо, щоб зрозуміти навколишній світ, а також і світ внутрішній, наш власний. Все це ми можемо побачити через літературу, через її образи.

Чи не найбурхливішим було обговорення методу контролю знань учнів. Так-так, славнозвісне ЗНО. Тут думки учасників порозбігались в різні сторони. Хтось за, а хтось проти. Але в одному всі зійшлися. Сподобався коментар Ігора Хворостяного щодо цього: « ЗНО – це надзвичайно погана штука, але поки нічого кращого не придумали». Дійсно, ЗНО – це не стопроцентний показник знань, він є штучним мірилом, яке не дозволяє проявити себе . Але, на даний момент, ЗНО з теперішнім форматом – чи не єдине правильне рішення. Це факт, який просто потрібно прийняти.

Відкритим залишилось питання : « Як віднайти баланс між тим, що «треба» і тим, що хочеться?». А й справді, як?