Касаційний госпсуд зупинив процес визнання недійсною процедури обміну та продажу акцій Приватбанку державі — «bail-in».

Позов був поданий панамською компанією, пише НВ Бізнес.

Провадження зупинено до розгляду Великою палатою Верховного Суду адміністративної справи. У цій справі буде вирішуватися питання про підвідомчість спорів про визнання недійсними договорів купівлі акцій неплатоспроможного банку ПриватБанк в процесі його виведення з ринку в кінці 2016 року (процедурі bail-in).

Як пояснили НВ Бізнес добре обізнані джерела на юридичному ринку, договори обміну зобов’язань (bail-in) на акції додаткової емісії ПриватБанку і наступні договори продажу акцій державі — є технічною процедурою націоналізації банку. Якщо визнати договори bail-in недійсними, то фактично націоналізація була проведена на підставі неправомірних договорів. 

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача панамської компанії THEO Worldwide Corporation про визнання недійсним договору придбання акцій додаткової емісії Приватбанку в обмін на грошові зобов’язання банку перед компанією UK SPV Credit Finance PLC (Так звана процедура bail-in) і стягнення збитків в сумі $663 тис, які були частково задоволені судами попередніх інстанцій.

Як третіх осіб на стороні відповідачів було залучено ФГВФО, Мінфін і Нацбанк, а третіми особами на стороні позивача стали GLAS Trust Corporation Limited, Deutsche Trustee Company Limited, Madison Pacific Trust Limited.

Сума bail-in склала 29 млрд грн.

«Беручи до уваги те, що ця категорія суперечок на поточний момент розглядається одночасно судами трьох юрисдикцій — громадянської, господарської та адміністративної, суд фактично визнав неможливим продовження розгляду цієї справи до моменту остаточного виведення Великої палати Верховного Суду з даного питання», — пояснили НВ Бізнес юридичні представники ПриватБанку.

За їх словами, якби Касаційний господарський суд не зупинив провадження у справі і розглянув його по суті, а Велика палата Верховного Суду надалі прийшла б до висновку про підвідомчість спорів цієї категорії справ судом адміністративної юрисдикції, він вважався б таким, що не мав повноважень на прийняття рішення в цій справі.

18 грудня 2016 уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% в його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 уряд вирішив внести в капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора — EY.

Під час націоналізації ПриватБанку його зобов’язання перед спеціально створеною британською компанією (SPV) — емітентом єврооблігацій — підлягали процедурі bail-in і були примусово обмінені на акції додаткової емісії банку, які згодом були продані Мінфіну за менш ніж 1 грн. 

В капітал були конвертовані три випуски єврооблігацій: на $175 млн за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 року, на $200 млн за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 року, з яких $40 млн було погашено в серпні 2016-го, а також на $220 млн за ставкою 11% (облігації субординованого боргу) з погашенням у 2021 році.

Як повідомляв НВ Бізнес, за три дні до голосування в другому турі президентських перегонів, у якому беззастережно виграв асоційований з Коломойським Володимир Зеленський, було відразу три рішення на користь екс-власника Приватбанку: 18 апреля Окружний адмінсуд Києва — визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Дата розгляду апеляції ще не відома; 19 квітня — цей же суд скасував рішення НБУ, яким визначено перелік пов’язаних з банком фізичних і юридичних осіб, дата розгляду апеляції відбудеться 9 липня в Шостому апеляційному адмінсуді Києва.

Окремо слід наголосити, рішення від 20 квітня 2019 року, прийняте в суботу вночі Печерським районним судом Києва. Найвідоміший райсуд країни розірвав договори особистого поручительства Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку на суму в 9,2 млрд грн.