370 років тому, українські війська під командуванням Богдана Хмельницького здобули перемогу над польською армією під Зборовом.

15-16 серпня 1649 року відбулася Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким і татарським військом на чолі з кримським ханом Ісламом-Гіреєм III, з одного боку, та польською армією під командуванням короля Яна ІІ Казимира – з другого, в роки визвольної війни 1648–1676 рр.

Під час битви королівська армія, якою командував сам Ян ІІ Казимир опинилася в катастрофічному становищі. В цій ситуації польський король пішов на таємні переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ, обіцяючи татарам велику грошову винагороду, дозвіл брати ясир і грабувати українські землі на шляху до Криму. Хан, не будучи зацікавленим у перемозі української армії і зміцненні України, поставив вимогу, щоб Хмельницький припинив битву. Не маючи змоги одночасно воювати проти поляків і татар, гетьман під тиском хана змушений був (не зважаючи на блискучу перемогу) розпочати переговори та укласти Зборівський мирний договір (18 серпня 1649 року).

Незважаючи на ряд невигідних для України умов (обмеження території, повернення польської адміністрації, заведення реєстру), в цілому Зборівський мирний договір дав Богдану Хмельницькому зміцнити становище Української держави. Зборівський мир був першим офіційним документом, що зафіксував появу козацької автономії. Під Зборовом Гетьманщина пробилася на карту Європи: текст договору надрукувала німецька, англійська та французькі преси. А портрет Богдана Хмельницького невдовзі з’явився в альбом-реєстрі тогочасних європейських правителів. Саме від Зборівського миру 1649 року веде відлік Козацька держава, офіційно звана Військом Запорозьким. 1654-го вона перейшла під протекторат московського царя; скасована 1764 року, за правління цариці Катерини ІІ, проіснувавши, таким чином, 115 років.

Укрінформ