Цього дня, 30 липня 1863 року, був підписаний сумнозвісний Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження уряду царської Росії про заборону друкування книг українською мовою.

Автор циркуляра – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв твердив, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може».

Не дозволялося випускати українською мовою букварі, навчальні посібники, періодичну пресу, наукові видання. Виняток робився лише для художніх творів, проте цензура під різними приводами обмежувала їх друкування.

Фактично з 1863 року видання книг українською мовою у межах Російської імперії припиняється; закриваються навіть українські недільні школи.

Валуєвський циркуляр 1863 року був одним з виявів шовіністичної політики російського самодержавства, спрямованої на знищення мови і культури українського народу. Наступним дискримінаційним кроком царського уряду в цьому напрямі був Емський акт 1876 року.

Майже півстоліття тривала боротьба української громадськості за скасування українофобських заборон, і лише після революції 1905 року в Росії дещо послабилася драконівська дія Валуєвського циркуляру.

Укрінформ