Протягом останніх років в Україні спостерігається високий попит на нерухомість. Одні люди купують квартири для того, щоб мати власне житло і покращити свої побутові умови, а інші - щоб вигідно вкласти вільні кошти і примножити свої заощадження.

У будь-якому разі питання про те, чи подешевшають квартири цього року чи, навпаки, подорожчають сьогодні вельми актуальне.

Варто зазначити, що пересічному громадянину спрогнозувати, як саме зміниться ситуація на ринку нерухомості, дуже важко. На вартість квартир і приватних будинків впливає багато вагомих факторів, починаючи від місця розташування самої будівлі та закінчуючи економічною ситуацією в Україні загалом.

Відтак, ми спілкуємося із Уляною Недбайло, львів’янкою, фахівцем із питань на ринку нерухомості.

– Які тенденції на ринку нерухомості у Львові спостерігаємо сьогодні?

– Загалом зберігається попит на житло у Франківському, Шевченківському районах та центральній частині міста. Люди цікавляться і покупкою нерухомості, і винаймом житла. Різких сезонних коливань нема, більшою мірою такі коливання властиві для винайму, але вони не кардинальні: якщо виїжджають студенти, приїжджають туристи чи представники бізнесу.

Щодо купівлі, то Львів активно забудовується. Відповідно, пропозицій багато, є  з чого обирати. Молодь націлена на одно-, двокімнатні квартири у новобудовах. Цікавою пропозицією на ринку нерухомості стали котеджі.

– Ви займаєтесь операціями на ринку нерухомості у Львов. Водночас нині часто сьогодні чуємо, що ріелторська справа занепадає. Чи це так?

– Якщо коротко, то це не зовсім так. Хоча є ряд недоліків,  які необхідно виправляти. Львівський ринок нерухомості особливий. Львів діловий центр, привабливий для життя, професійного зростання та комерції. У місті маємо будови різних епох та часів: починаючи від архітектоніки у старій частині міста і закінчуючи, новими сучасними спорудами різного типу у передцентрі та на околицях. Львів росте і розбудовується, і це, об’єктивно впливає на специфіку ріелторської роботи. Львів став містом можливостей для агента з нерухомості. До того ж,  багато хто, не довіряючи банкам, вкладає гроші в нерухомість.

Власне, так уже  склалося, що нерухомість в Україні вважається найбільш надійним і вигідним об’єктом для інвестицій. Більшість жителів країни, які пережили ряд економічних криз, не мають бажання віддавати свої заощадження в банки, вважаючи за краще інвестувати ці кошти в нерухомість. Таким чином люди намагаються захистити гроші від знецінення та отримати ще одне джерело доходу від оренди нерухомості.

Окремою темою є формування ІТ-кластеру у Львові. Їх візія – це місто комфортне для розвитку та впровадження прогресивних ідей і технологій.

– Розкажіть трішки про цінову політику на ринку нерухомості. Чого очікувати у цьому році ?

– Однозначно можу стверджувати, що дорожчає з року в рік оренда житла. Така тенденція зберігається уже кілька років поспіль. Тут ціни залежать від стану житла, розташування, типу будівлі, району міста.

Якщо говорити про купівлю, зважаючи на клас, проект, стадію будівництва, поверх, розташування, районування Львова, то ціни коливаються від 15 000 до 36 000 грн за кв. м у новобудах. На ринку вторинного житла ціни коливаються в діапазоні від 14 000 до 33 000 грн.

Факторів, які б  глобально впливали сьогодні на цінову політику на ринку нерухомості, нема.  

Загалом пропозицій є дуже багато, які задовільнять кожного клієнта. Звичайно, сьогодні люди з певним острахом зосереджуються на покупці нерухомості. Зі свого боку, агент з нерухомості має надавати повний спектр пропозицій, він радить, підказує, рекомендує, зрештою, просто допомагає.

– Яким  бачать агента з нерухомості його клієнти сьогодні?

– Я б сказала, що є вимога на органічне поєднання індивідуальних та професійних якостей. Насамперед – це морально-етичні принципи у роботі, професійне самовдосконалення. Ріелтор повинен досконало знати законодавство, уважно вивчити об’єкт, з яким працює, чітко розуміти компетенцію різних структур з того чи іншого питання, пов’язаного з орендою чи придбаванням нерухомого майна. Я б сказала, що сьогодні у сфері нерухомості сформувався ріелтор нової генерації: з кількома освітами, зі знанням іноземної мови, хорошою діловою хваткою.

Думаю, що з поширенням популярності іпотечних кредитів зросте попит на квартири, а це призведе до позитивної динаміки. Крім того, багато що залежить і від макроекономічної ситуації. Якщо економіка країни буде надалі стабільно зростати, то й ринок нерухомості значно пожвавиться.

– Які недоліки та бар’єри стоять сьогодні на заваді у роботу професійного агента з нерухомості?

– Очевидно, це глобальне питання законодавства, адже адекватного закону, який регламентував би ріелторську діяльність, в Україні сьогодні нема. Останній рік  обговорення з приводу майбутнього документа йде на багатьох інформаційних майданчиках, в соцмережах.  Робоча група з розробки закону «Про ріелторську діяльність» подавала проекти на обговорення. До складу робочої групи увійшли представники Фонду державного майна України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби фінансового моніторингу України, представники профільних громадських організацій СФНУ, АФНУ, ФІАБСІ-Україна, ПАРС, але, на жаль, цілісного документу ще не маємо. Прийняття закону запровадило б спільні правила для всіх і набагато полегшило роботу.

– На початку розмови ми говорили про недоліки у роботі на ринку нерухомості у Львові?

– Основним недоліком, як на мене, є те, що робота ріелторів трішки хаотична… Фахівців у цій сфері багато, кожен бажає посісти свою нішу, інколи не зовсім чесним шляхом… На жаль, шахрайство кидає тінь на роботу всіх фахівців з нерухомості у Львові.

На мою думку, все розставити на свої місця можна було після прийняття згаданого вже закону. А також слід активізувати роботу Львівського регіонального відділення Асоціації фахівців з нерухомості. Треба продовжити роботу над позитивним іміджем міста, аби до нас заходив турист, інвестор чи бізнес…. Дуже часто багато бюрократичної тяганини і з документами, але до цього ми, здається, уже звикли…

Загалом у Львові ринок нерухомості є жвавим, подекуди активнішим ніж у Києві.  

– Дякуюємо за розмову.