Про це в Укрінформі під час публічного обговорення фінальної версії земельної реформи сказав голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

“Одна юридична або фізична особа не може мати у власності більше 10 тисяч гектарів. Що відбувається, якщо фізична-особа — громадянин України придбала, наприклад, 1 тис. га, а також вона є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тисяч гектарів? Це означає, що в сукупності вона володіє вже 6 тис. га, і юридична особа може докупити ще 4 тис. га, щоб разом було 10 тисяч. Або ця фізична особа може докупити на себе безпосередньо”, - сказав Сольський.

За його словами, механізм контролю на етапі підписання угоди на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення було визначено після консультації з Міністерством юстиції, органами нотаріату, приватними нотаріусами.

“Нотаріус перевіряє - скільки на цій людині зареєстровано землі. Крім того, одночасно перевіряє, у яких підприємствах вона є засновником і встановлює також, скільки ці підприємства, де вона є засновником, вже мають у власності (землі — ред.). Виходячи з цього, вона може засвідчити угоду, якщо не перевищений ліміт більше 10 тис. га”, - розповів голова комітету.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 листопада 2019 року ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10).

Проєкт закону передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі. Згідно з документом, особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та з обов'язком відчужити ділянку впродовж року.

17-18 грудня аграрії України вийшли на акції протесту проти запуску ринку землі.

Раніше Президент Зеленський заявляв, що рішення про право продажу іноземцям землі сільськогосподарського призначення буде ухвалено лише після всеукраїнського референдуму.

28 грудня 2019 року Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував Верховній Раді прийняти в другому читанні і в цілому законопроєкт щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10).