• Головна
  • Новини
  • Мріяв про дітей і віддав життя за Україну: загинув 30-річний офіцер ППО

23.03.2022, 18:36

Мріяв про дітей і віддав життя за Україну: загинув 30-річний офіцер ППО

​​​​​​​Боронячи Україну від рашистських окупантів, загинув чоловік редакторки видання OBOZREVATEL Ірини, кадровий військовий Віктор Сушков. 30-річний офіцер українських Сил ППО віддав життя, закриваючи небо над українськими мирними містами від російських ракет.

Про це пише  OBOZREVATEL.  

Уродженець Єнакієвого Віктор Сушков уже раз втратив малу батьківщину через російського агресора. І свідомо обрав шлях військового й пишався тим, що може захищати батьківщину. Служив в одній із військових частин на Дніпропетровщині. Торік створив родину з коханою дівчиною, яка працює в нашому виданні.

Молодята мріяли про діток. Але на заваді втіленню мрій та довгому й щасливому життю разом стала війна.

Торік Віктор Сушков одружився і дуже мріяв про дітей

Коли Росія підступно вторглася на територію України рано-вранці 24 лютого, Віктор із перших хвилин, як і тисячі його побратимів, став на захист рідної землі.

Колись, після завершення війни, ми неодмінно розкажемо, який неймовірний героїзм, відвагу та майстерність проявляли і продовжують демонструвати хлопці, захищаючи мирних українців від російських ракетних ударів та потужних авіабомбардувань, яких уже майже місяць завдає кремлівська окупаційна армія по наших містах та селах.

Саме під час виконання бойового завдання на Сумщині, під містом Охтирка, Віктор Сушков загинув. Перед тим встигнувши збити смертоносну ракету і врятувати десятки, а може, й сотні життів українців.

Ми висловлюємо глибоке співчуття нашій колезі та всім рідним і близьким полеглого героя. Ми поділяємо з вами вашу скорботу та біль.

І точно знаємо: за загибель Віктора Сушкова, за обірвані життя інших захисників України, за вбивства тисяч мирних жителів, які скоює Рашистська Федерація на території незалежної, суверенної держави Україна, ворог заплатить сторицею.

І перемога, яку щодня окропляють своєю кров'ю найкращі з кращих наших співвітчизників, – неодмінно буде за Україною.

Дружина Віктора Сушкова редакторка видання Obozrevatel Ірина Сушкова вилила своє невимовне горе у цьому тексті:

"Я сейчас напишу самые страшные слова в своей жизни. Напишу на русском, последний раз, потому что на нем я говорила только с тобой. Не писать не могу, я хочу чтобы весь мир кричал, каким ты был. И без тебя я умею только одно - писать.

Я сижу рядом с мертвым мужем. Моя жизнь лежит рядом со мной в закрытом гробу. Моя жизнь, которая вытирала мне слезы и говорила, что никогда не оставит. Которая всю ночь гладила меня, когда было плохо. Которая хвасталась мной на каждом шагу. А я хвасталась тобой. И благодарила Бога, что ты такой есть. Меня как будто больше не существует.

Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 01

Я не знаю более чистого, доброго и достойного Человека. Ты был лучшим во всем. Не потому что мой. Так и было, у тебя все получалось. Тебя везде ценили.

Мне звоном в ушах стоят все твои слова. Только ласковые, других ты не говорил ни разу. Если у нас дома появлялось что-то классное, ты в тот же момент говорил, с кем мы поделимся. Если что-то случалось, я держалась только из-за тебя. Одного "зззая!" хватало, чтобы стояла по струночке смирно.

Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 02
Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 03

Ты летел со службы домой с полными карманами шоколадок, чтобы я не грустила. А все, что брал с собой, вечно раздавал похвастаться как я готовлю. Ты никогда ничего не боялся, ни разу. Ты сиял улыбкой каждый день, даже если все было плохо. "Я тепло одет и хорошо кушаю", - на все случаи жизни.. Ты строил планы на год вперед, когда мы поедем к родителям. "Я тебе хоть раз в чем-то отказывал?" - отвечал ты на все мои самые глупые глупости. "Вот я тебя подлечу и все точно будет хорошо, нам еще детей рожать", "Какая работа, главное, чтобы ты была здоровая и счастливая", "Хочу себе такую маленькую девочку", - говорил ты каждый божий день.

Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 04
Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 05

И всегда помогал, я могла просить, что угодно. "Ты что командирша?" - подшучивал ты с хитрой улыбкой. "Хуже, - говорила я, - я жена командира" и целовала в нос.

Я могла тебе рассказать то, что не говорят никому и никогда, а ты всегда понимал.

Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди 06

После свадьбы к сердечку возле моего контакта ты добавил домик и сказал "Теперь ты - навсегда мой дом".

Я знала, какими мы невыносимыми будем в старости ("ззззая, опять сковородка не на своем месте", "зззая, зззая, кто кофе пил и капсулу не достал"), я знала, какие глаза будут у наших детей. Я давно придумала,что дарить тебе на первую годовщину свадьбы. А выбирать пришлось венок на могилу. В последнем разговоре ты сказал, что охраняешь мой сон. Теперь я охраняю твой до конца своей жизни.

Ты офицер с таким внутренним кодексом чести, что этим сукам и не снилось. Ты - мое сердце! Ты - моя душа! Был и будешь. Я безмерно тебя люблю и горжусь.

Я проклинаю этих фашистов за тебя, родной, за наших с тобой нерожденных детей, за украденную жизнь, твою и мою.

Я сижу рядом с мертвым мужем. Я вдова в 25. Мою жизнь украли нелюди. Мою жизнь украла ебучая россия". 

(Використано матеріал censor.net)

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    Ховався на сосні: прикордонники затримали жителя Київщини біля кордону з Білоруссю

    Коментар

    Блоги

    Михайло Цимбалюк

    Завдання ворога - показати, що війна «всюди», що тилу не існує

    Михайло Цимбалюк

    Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні

    Богдан Козійчук

    Про молодіжні ради, закиди та приклад небажання вирішувати проблеми

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: