Про це у Житомирі під час брифінгу "Підготовка Житомирської області до 2-ї хвилі медичної реформи" розповів заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Жодна лікарня не має бути закритою, що теж є гарячим питанням. Йдеться про оптимізацію надання медичних послуг. Якщо в сусідній лікарні робиться 100 операцій з приводу апендициту, а в нашій 15, то робити у другій оперативні втручання немає жодного сенсу", - зауважив Коваль.

За його словами, лікарні з невеликою кількістю операцій призводять до втрати практичних навичок лікарів, нижчої якості надання послуг та збільшення кількості ускладнень у пацієнтів.

Начальник управлення комунікацій Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко навела приклад таких медичних закладів. Зокрема, це хірургічне відділення у райлікарні на Рівненщині, де упродовж року роблять 9 операцій. Крім того, у пологовому відділенні на Одещині приймають 86 пологів на рік. Вона пояснила, що це занизькі показники і в таких відділеннях лікарі втрачають кваліфікацію.

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я України та Національна служба здоров’я України спільно з регіонами працюють над запуском другого етапу медичної реформи з 1 квітня 2020 року.

У ході медреформи з 1 квітня механізм фінансування закладів змінюється. Кожен заклад охорони здоров’я за наявності належних умов, обладнання та лікарів може надавати медичні послуги в рамках програми медичних гарантій. Оплата НСЗУ безпосередньо лікарням дозволить пацієнтам отримувати безоплатно медпослуги за чотирма пріоритетними напрямками: лікування інсультів, інфарктів, пологи та неонатальна допомога. Також будуть фінансуватися шість видів діагностики, амбулаторна, стаціонарна, хірургічна, паліативна допомога, мобільні стаціонарні бригади та 4 види реабілітаційних послуг.