Патова ситуація склалась довкола зберігання пального у сільських господарствах. З 1 липня набувають зміни зміни в Податковому кодексі. Відповідно до них  аграрії повинні мати ліцензію на зберігання пального, а будови, де зберігається пальне, і землю під ними, оформляти, як АЗС. Ця ініціатива може позбавити аграріїв можливості зберігати дизель для власних потреб.

Саме ця тема стала центральною під час розмови  правника, кандидата у народні депутати України в окрузі № 124 від ВО «Батьківщина» Юлії Мороз з представниками великої агрофірми «Білий стік», центральний офіс котрої у Сокалі.

Директор фірми «Білий Стік» Олег Іванчина наголосив, що мало того, що сам закон, яким введено такі зміни, є по суті суперечливим, але його запровадження у розпал жнив просто шокує. Намагання законотворця  ліквідувати нелегальний ринок нафтопродуктів може обернутись масовим банкрутством дрібних і середніх сільгоспвиробників.  «Це все одно що плата подвійного податку. Такі дії руйнують аграрне виробництво», - зазначив Олег Іванчина.

Юлія Мороз підтримала таку позицію: «Мені, як юристу, очевидно, що таке нововедення є суперечливим, і ясно, що не вчасним. Більше того, купуючи пальне, ми одразу сплачуємо акциз, який є в ціні. Тобто, отримання ліцензії і витрати, пов’язані з цим, насправді виглядають як подвійне оподаткування».

Нагадаємо, що з 1 липня цього року набуде чинності закон 481/95-ВР, яким введено обов’язкове ліцензування усіх етапів виробництва, зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів. Також запроваджено нові вимоги до обладнання та роботи акцизних складів.

«Наскільки я обізнана, то Закон ухвалили з благородною метою легалізувати ринок нафтопродуктів. Але його запровадження саме у розпал жнив став справжнім шоком для аграріїв. Ясно, що багато хто них не встигне отримати ліцензії. А відтак така новела може остаточно вбити малі і середні сільські господарства».

Річ у тому, що плата за ліцензію – це не одна проблема. Щоб її, ліцензію, отримати треба подати гору документів. Зокрема, документи, що підтверджують право власності на  ємкості. А ви розумієте, що ті баки у багатьох випадках залишились ще з часів Союзу, вони на жодному балансі не стоять. До того ж, до останнього часу не було визначено органу, який мав би видавати ці ліцензії», - наголосила Юлія Мороз.

За її словами, наврядчи ВРУ відтермінує запровадження згаданого Закону, як того вимагають сільгоспвиробники. Але якщо професійні аграрні асоціації, окремі великі холдинги посилять тиск на уряд, то можна бодай сподіватись на його доопрацювання.  «Ми вже маємо прецедент. Нагадаю, що сільгоспвиробники, які не матимуть ліцензії, наражається на величезні штрафи від ДФС, – 500 тис. гривень. Однак уже досягнуто домовленості, що штрафи будуть застосовуватись з 1 січня 2020 року», – зазначила правник Юлія Мороз.

«Коли ж добитися зміни цього суперечливого закону не вдасться, то фермерам і холдингам доведеться захищатись самостійно. І тут найбільш уразливими стануть дрібні виробники, які не можуть собі дозволити штат юристів. Також значно зросте ризик корупційного тиску. Словом, побачимо, як будуть розгортатись події, але із сільгоспвиробниками Сокальського району ми вже домовились виробити стратегію правового захисту», - наголосила Юлія Мороз.  

Фото - із ФБ-сторінки Юлії Мороз