Продовжуємо разом із депутатом Боринської територіальної громади Петро Поврозник зустрічі у Боринській громаді. Упродовж крайніх двох днів 11-12 серпня зустрілися із мешканцями понад півтори десятка населених пунктів.

Серед найболючіших проблем – відсутність доріг із асфальтованим покриттям, які б з'єднували бічні села громади (напр., 2,5 км Комарники-Зворець, 2 км дороги в с. Верхній Турів, немає дороги в сс. Заріччя, Яблунів, Ропавське, Штуковець та ін.). Також немає нормальних мостів через річку Стрий, а лише «саморобні», зроблені зусиллями і коштами самих мешканців.

У багатьох школах із кожним роком зменшується кількість учнів, а відтак і педагогічних ставок. Найбільша біда в тому, що місцева влада наполягає на пониженні статусу школи в с. Яблунів (замість 9 класів тут хочуть залишити лише 4). Де працюватимуть вчителі, якими будуть умови їхньої праці, хто понесе відповідальність за цю ситуацію? В окремих школах, за словами педагогів, адміністрація створює дискримінаційні умови при укладанні контрактів.

У одній із шкіл дві технічні працівниці лише на 0.75 ставки виконують усю чоловічу роботу.

Майже всім працівникам закладів освіти та культури наполегливо «рекомендують» писати заяви на відпустку без збереження заробітної плати. Цікаво, чи чиновники теж написали такі заяви?

В деяких бібліотеках знову немає інтернету – кажуть, місцева влада припинила оплату послуг. Бібліотекарі бідкаються, що їх планують перевести на меншу кількість ставок. Часто працівники Народних домів змушені займатися не лише організацією та проведенням святкових заходів, а й за власний кошт здійснювати їх матеріально-технічне забезпечення.

Місцеві підприємці хочуть знати, куди діваються їхні податки та інші платежі. «Ми уже не маємо сили працювати лише на зарплати і премії чиновників»(цитата).

Закриваються відділення Ощадбанку, немає банкоматів. Проблеми із вивезенням сміття. Кілька років тому зроблена дорога досі залишається без тротуарів, а подекуди уже почали з'являтися ями.

Тим не менше, попри деякі негаразди люди не втрачають оптимізму, вірять здебільшого у власні сили і самотужки творять неймовірне. Так, наприклад бібліотекарка с. Бітля Надія Кравчак з першої миті знайомства уміє створити надзвичайно теплу і комфортну атмосферу. На таких людях тримається імідж села.

Також приємні враження від Музею народної творчості і побуту, який діє при Народному домі у с. Нижнє Висоцьке. Завдяки зусиллям керівника Народного дому Василя Марчишака, в музеї вдалося зібрати старовинний побутовий інвентар ручної роботи та фотографії старовинних будівель села 18-19 ст.

Таких неймовірно позитивних, відданих своїй праці людей тут дуже і дуже багато. Вони не мають часу думати про труднощі - своїм натхненням вони щоденно творять історію громади. Відтак, ми переконалися - небайдужих із кожним днем стає все більше і більше…