28.07.2020, 17:10

Древній Львів у запахах і звуках

Нову неповторну і захоплюючу мандрівку історією міста Лева можна здійснити вже цього літа. А допоможе цьому інноваційний музей «Львів Стародавній», що створюється у підземних лабіринтах церкви Преображення Господнього, розташованої на вулиці Краківській, 21.

Звідти, із підземель, які вважаються одними із найстаріших у Львові, – фоторозповідь кореспондента Укрінформу.

НОВЕ ДИХАННЯ КАТАКОМБ

Серед усіх численних львівських архітектурних пам’яток Преображенська церква, яка йде до свого 125-річчя, вирізняється не тільки граціозністю й стриманими формами, але й тим, що тут збереглися дуже давні підземелля.

Річ у тім, що церкву Преображення було побудовано на прадавніх фундаментах.

Храм, який згодом став репрезентаційним і культурним осередком галицьких українців, збудували на місці зруйнованого монастиря, потім – костелу ордену тринітаріїв, закладеного ще у XVIIІ ст. Орден займався викупом християн із неволі в ісламських країнах.

Але давні катакомби, хоча напівзруйновані й закинуті, все таки збереглися. Нині вони стали не просто свідками ще однієї сторінки історії міста, а справжнім активним, якщо можна так сказати, «комунікатором», яскравим носієм шляхетської й королівської величі Львова і ще однією причиною для непідробного гонору львів’ян.

Саме тут, у духовному центрі Галичини ось-ось набере реальних обрисів сучасний інноваційний музей «Львів Стародавній».

«Ремонтно-реставраційні роботи у підземеллях храму розпочалися у 2004 році і тільки два роки тому їх відкрили для відвідувачів. Але, так би мовити, «нове дихання» ці катакомби отримали лише цього року. Їх повністю відновили, провели гідроізоляційні роботи, реконструювали стіни і підготували приміщення для відкриття у них інноваційного музею історії міста Лева у статтях «Львів Стародавній», - розповідає директор музею Борис Данилів.

«За допомогою інноваційних технологій ми показуємо історичний літопис нашого міста від XIII століття до 1772 року, того часу, коли Галичина відійшла до складу володінь австрійських Габсбургів внаслідок першого поділу Польщі. «Львів Стародавній» - це вже другий музей масштабного національного проєкту інноваційних музеїв під брендом «Становлення української нації». Перший такий вже успішно працює у Києві. А головна мета нашого музею – об'єднати мешканців міста навколо його історії, показати Львів як перлину Європи та культурну столицю України. Хочемо піднести імідж міста за допомогою історичних постатей – героїв минулого, зрештою, привабити туристів цим культурним об’єктом та історією багатьох народів, які брали участь у розбудові Львова. Думаємо, що такий музей стане однією з візитівок Львова, туристичною «родзинкою», яка дасть поштовх для розбудови інноваційних культурних закладів у місті та краї», – каже Данилів.

СЕЛФІ З ДАНИЛОМ ГАЛИЦЬКИМ

Що ж можна побачити у цьому новому музеї?

Передусім, скажу, що музей «Львів Стародавній» - це унікальний проєкт, який поєднує інноваційні технології та безцінні історичні експонати з приватних колекцій та фондів українських і європейських музеїв. Лише за годину в захоплюючому мультимедійному 5D форматі (діорами, запахи, звуки, реалістичні фігури-реконструкції визначних осіб) за допомогою медіа-гіда (є дев’ятьма мовами) можна ознайомитися з багатовіковою історією Львова та різних народів, що разом жили і розбудовували місто в період з IX до XVIII століття.

Загалом, у музеї - 39 фігур, виготовлених методом "кібершкіри" - поєднання воску, латексу та силікону.
 

Наприклад, кожен із відвідувачів може підійти і зробити селфі з першим війтом Львова Бертольдом Штехером чи з засновником міста королем Данилом Галицьким з дружиною та сином Левом, князем Васильком (Романовичем) чи королем Казимиром ІІІ, геніальним скульптором Іоаном Пінзелем чи Бартоломеєм Зиморовичем, поетом, істориком, бургомістром Львова, який там народився у 1597 році.

Із мідною туркою кави в руках очікуватиме відвідувачів і Юрій Кульчицький, виходець із української шляхетської родини, який навчив кавувати не тільки Львів, але й цілу Європу. А запах віденської кави нагадає і про цей, знаковий епізод в житті Львова. Як і інші запахи, що циркулюють за допомогою системи потужної вентиляції й відповідають тій чи іншій діорамі. Це, скажімо, ладан, смола, живиця, запах пивного хмелю і свіжоспеченого хліба, меду й інші, що відтворюють атмосферу тогочасного Львова.

А ще звуки, звуки – брязкіт зброї, іржання коней, постріли гармат і мушкетів, свист козацьких куль, шум середньовічних львівських вулиць і площ, цокання келихів у корчмах та звабливий сміх львів’янок посеред міського шуму... Все це «затягує» вас у вир атмосфери давнього Львова, де ви ніби стаєте очевидцем та учасником усіх тих подій.

Фактично, в експозиціях музею сконцентровано політичне, духовне та культурне життя міста у складі різних держав.

Над створенням музею працювала величезна команда професіоналів, серед яких і науковий консультант проєкту, голова наукової ради музею «Становлення української нації», доктор історичних наук Михайло Відейко: "Знаєте, упродовж своєї багатолітньої роботи як історика-дослідника збагнув, що всі ці наукові дослідження колися закінчуються. І варті вони чогось лише тоді, коли стають доступні людям, або хтось зробив їх доступними для відвідування. Зараз це важливо як ніколи, бо нарешті для науковців з’явилася можливість уже кілька десятиліть писати історію України такою, якою вона була - від основ, джерел – до сучасності. Спільними зусиллями істориків Києва, Львова, інших міст й намагалися у цьому музеї сформувати певний погляд на історичні моменти, що тут відображені. Так, було нелегко, було багато дискусій щодо різних текстів, формулювань. І це не дивно, бо одна і та сама подія може трактуватися по-різному, у кожного своє бачення, Але тут вдалося якось скласти оці думки-«пазли» в єдине, підпорядкувавши їх одній меті".

Михайло Відейко каже, що десятиліттями, коли розповідали про історію Львова, все це було якось однобоко. Так, багато йшлося про засновників Львова, але мало – про те, що було раніше на тому місці, де було закладено місто Лева. А поміж тим, за словами Відейка, археологічні розкопки ще у ХІХ столітті виявили, що ця місцина має дуже давню історію, яка вимірюється тисячоліттями, ще від часів Трипілля і до того періоду, коли тут побував дружинник київських князів. Так, свого часу на горі Жупан в околицях Винників біля Львова археологи виявили предмети побуту трипільської культури: фрагмент амфори та іншого посуду, а також знаряддя праці. Вік знайдених предметів - понад 5000 років, а місце знахідки можна вважати крайньою західною точкою трипільської культури.

Узагалі ж, археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у V столітті. Наприкінці X століття ці землі ввійшли до складу Русі, зокрема удільних Галицького, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

Але у підручниках з історії переважно висвітлювався період Київської Русі, а тоді одразу - козаччина. А що було між цим, у ХІІІ-ХIV століттях, про це переважно не говорили. А тут це зроблено...

ПОЗБУТИСЯ ТАВРА МЕНШОВАРТОСТІ

Як розповідає Валерій Галан, автор та ідейний натхненник масштабного національного проєкту «Становлення української нації», складовою частиною якого є музей «Львів Стародавній», до створення такого музею було залучено майже 20 наукових інститутів і кафедр, музеї України та світу, значна кількість культурних волонтерських і громадських організацій. Крім того, ідею Галана втілювали скульптори, гримери та пастижери, художники-костюмери, майстри з історичної зброї, кіносценаристи, актори, психологи, політтехнологи та провідні декоратори.

Валерій Галан
Валерій Галан

- Пане Валерію, я так розумію, що у музеї презентовано результати спільної пошукової роботи провідних вчених, археологів, мистецтвознавців задля створення цілісного образу минулого міста?

- Саме так. Тільки додам одне слово – «вперше». У Львові вперше створено музей, який спонукає вас вдивитися в минуле, щоб осягнути сьогодення і побачити обрій майбутнього.

- Коли виник задум реалізувати такий проєкт саме у Львові?

- Наш проєкт ми почали створювати 6 років тому. Навколо цієї ідеї об’єднали понад 40 науковців, більше пів сотні наукових організацій та понад 60 музеїв із семи країн. Це було зроблено для того, аби мати якомога більше інформації й подати все це українцям і тим, хто відвідує Україну. Водночас, готуючи цей проєкт, ми виокремили, як би це не було дивно, три негативні риси нашої нації, які нам усім потрібно змінювати.

- Які ж ці риси?

- Перша, це – неповага до себе. Не всі українці, на жаль, поважають себе. І це проявляється у їхній поведінці, діях. Друге – ми погано знаємо власну історію. Якби ми її знали, бодай наполовину, то зрозуміли б, чим ми маємо гордитися і що повинні захищати.

Будемо відвертими, часто нашу історію привласнювали, розподіляли між собою наші сусіди, які й нині пишаються цим, піднімають імідж своєї країни, своїх народів, своїх країн.

- А ми у цей час...

- А ми скромно, як кажуть, «пасем задніх». Тому ми хочемо змінити цю ситуацію. У тому числі ось такими проєктами, як цей, щоб знати свою історію. І третє. Багато хто з українців жив й нині живе з «вуаллю» невдах, тавром меншовартості. Так ось, наш проєкт покликаний об’єднати українців навколо своєї історії  і зняти оту «вуаль»,  тавро «недонації» чи «недонароду». І коли буде бодай частина людей, які відвідають наші музеї у Києві і тут, у Львові, й в інших містах, де ще їх створюватимемо, то упевнений, ці люди знатимуть, що вони мають і що у випадку потреби вони підуть захищати.

І ще, будемо відвертими, за останні 400-500 років наша нація носила «окуляри» то Варшави,то Москви, то інших деяких країні. І ми світ і свою історію бачили у тих пропорціях, які дозволяли нам такі «окуляри».

- Але ж ситуація змінилася...

- Так, і це дуже добре, що за останні 30 років українські вчені-науковці отримали можливість працювати в архівах, музеях інших країн, набираючи й концентруючи величезний масив історичних фактів, документів, матеріалів, які дають нам новий погляд на ті чи інші усталені стереотипи.

- Нині такої інформації дуже багато…

- Так, але біда, що вона, ця інформація, так би мовити, ходить «по горизонталі», у певних колах науковців істориків, студентів профільних вишів і мало доходить до соціуму. То ми повинні оцю всю інформацію донести до кожного українця, наших сусідів. І саме у цьому – теж мета нашого проєкту.

- А що, мета решти музеїв – інша?

- Я цього не кажу, але тут є ще одна проблема: Більшість музеїв в Україні – мої ровесники. Ось мені 60 років і, повторюю, більшість українських музеїв мають стільки ж, чи більше років. Їх облаштовували за технологіями тих часів, зрештою, менталітет цих людей був іншим. А нині без гаджетів, мультимедійних засобів люди не обходяться, на відміну від музеїв, які, на жаль, рідко використовують новітні технології. Тому й створюємо такий музей, де б людина захопилася усім побаченим тут, за допомогою інноваційних технологій.

- Що є основою музею?

- Музейна композиція, фактично, складається, передусім, з історичних фігур, максимально схожих на історичних персонажів, відомих і невідомих загалу. Вони «розмовляють», є аудіогід дев’ятьма мовами, все це доповнює контент на стінах. Тут же – діорами, які перенесуть глядача-відвідувача у ту чи іншу епоху, аби він міг зануритися в цю атмосферу. Є ще й інформаційна складова – монітори, QR-коди, які дозволяють більше дізнатися, отримати детальну інформацію, яка не помістилася тут, у музеї.

А ще – мапи на підлозі, скажімо Руського королівства, яке було більшим, ніж пів нинішньої Європи, карти Львова у різні часи, кожного століття. Будуть тут і колекції знаних археологів, дослідників старовини.

По суті, це буде музей із найбільш «крутими» артефактами, які лише є у Львові. Серед них – фрагмент скам’янілого дерева, якому мільйони років, уламки сокир, вік яких – 5-7 тис. років, фібули Римського часу II-IV нашої ери. Також тут – фрагменти дерев’яного гребеня XIV – XVI століть, знайденого під час розкопок на вулицях Краківській та Івана Федорова. Маємо і колекцію тогочасних торговельних пломб, скарбничку, монети, скляні та глиняні вироби, дерев’яну колодку для виготовлення взуття. А ще – козацькі побутові атрибути, сокирки, кулі, люльки, металеві та скляні чаші XVII-XVIII століть. Деякі з цих артефактів дав нам для експозиції комунальний заклад Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей».

РІЗНІ НАРОДИ ТВОРИЛИ ЄДИНУ СПІЛЬНОТУ МІСТА

Один із творців оригінального музею у Львові художник, скульптор Володимир Переста розповідає, що для нього та його колег це був неймовірно цікавий проєкт.

- Робота захоплювала повністю, працюєш і забуваєш, який нині день, число, тиждень. Історики-дослідники надавали нам інформацію про певних персонажів, ми це все ретельно вивчали. Хто ця людина, де жила, в який період, чим займалася, яка її цінність у нашій історії, що найбільш характерне для цього персонажа. Лише після цього ми приступали до роботи над майбутньою скульптурою. Далі – процес створення форми, витягуєш скульптуру звідти, це все хвилююче... Це все повністю захоплює тебе, поглинає...

А патріарший економ УГКЦ отець Любомир Яворський після знайомства з концепцією музею «Львів Стародавній» навів вислів блаженнійшого патріарха Любомир Гузара і поділився своїм баченням нового проєкту, що реалізують у Львові.

«Націоналізм не може бути християнською чеснотою, тому що він не є досконалим, робить людину дещо обмеженою, адже націоналізм любить лише своє. Проте, патріотизм має бути притаманним християнину - він любить власну Вітчизну і, в той же час, має відкрите серце для інших людей, готовий поважати їхню гідність та права». Ця фраза патріарха Любомира Гузара дуже добре передає специфіку майбутнього музею, оскільки тут ітиметься про представників різних національностей, які долучилися до розбудови, становлення та розвитку Львова.

У цьому музеї – відображена роль носіїв культури та традицій різних народів, християнських конфесій, і кожен із цих «різних», творив єдине, цілісне. Це як вишиванка, яка вишита різними нитками, але коли глянути на неї цілісно, то побачите, яка вона – прекрасна, гармонійна. Так і тут, люди були різними, але вони разом творили і певну органічну, єдину спільноту Львова.

АКЦЕНТ НА ПОЗИТИВІ

Наостанок звертаюсь до Валерія Галана, автора та ідейного натхненника масштабного національного проєкту «Становлення української нації» складовою якого є музей «Львів Стародавній».

- Пане Валерію, який ключовий акцент музею «Львів Стародавній»?

- Головний акцент... Напевно, найголовніше – показати багатогранний розвиток міста в політичному, духовному, культурному та економічному зрізі в усіх століттях.

Адже в експозиціях музею відтворено періоди життя Львова при різних державних утвореннях. Хочемо зримо показати, як упродовж 800 років львів’яни розбудовували багатонаціональне місто, творили його славу та міжнародний імідж.

- Історичний відтинок, який охоплює музей – обмежений?

- Поки що так. Музей охоплює історичні події міста починаючи від першої літописної згадки і до 1772 року, але проєкт матиме продовження, включно до подій 2021 року.

Важливо, на мою думку, що ми робимо акцент на позитиві, на наших перемогах, оптимізмі нашої нації, показуємо такі історичні факти, щоб людина виходила з подібних музеїв окриленою.

Фото - Олег Снітовський

  • ,
  • ,
  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Rapid Trident 2020»: американські «Скопи» у небі Львівщини. Відео

    Коментар

    Блоги

    Василь Чорний

    Шанс на нове дихання

    Михайло Цимбалюк

    Держбюджет-2021: чернетка з дірою і ставками на нові борги та інфляцію

    Мирослав Дністрянський

    Про Європейську цивілізацію і Середньовіччя

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: