Сьогодні, 7 грудня, українці вшановують великомученицю Катерину, яку зазвичай називали просто Катериною. Іноді цей день називали і святом Дівочої долі, адже в Україні цю святу здавна вважали своєю святою покровителькою дівчата.

Святу Катерину шанували не тільки в нас, але й на всіх теренах, де жили слов’янські народи, пише Укрінформ. Наприклад поляки казали: «Свята Катажина загубила ключі, а святий Андрій їх знайшов і запер скрипки» — тобто, час розваг закінчився – треба трішки й попостувати перед святим Різдвом… Також від Катерини поляки припиняли «переслідувати звіра» — закінчувався сезон полювань.

Свята Катерина була і покровителькою вагітних жінок. Їй молилися під час важких пологів. У хорватському Примор’ї на Катерини збирали оливи й готували оливкову олію, яка вважалася надзвичайно цілющою. А в східній Фракії свята протистояла мишам. У Пловдивському краї (Болгарія) свята Катерина захищала малих дітей від віспи і від усілякого лихого ока. В цей день намагалися не працювати, щоб дім не почорнів і щоб ніхто не захворів і не помер. Жінки постували, щоби не втратити пам’ять. Доброю прикметою було цього дня зустріти жінку в чомусь червоному: чи то в хустці, чи то в спідниці, рукавичках, чобітках тощо. 

Традиційно з приходом Катерини сподівались на похолодання. Тому й казали: «Як Катерина по воді, то Різдво по льоді», «На святу Катерину – ховайся під перину». Якщо на Катерини йшов лапатий сніг, то казали, що «свята Катерина перину на небі вибиває».