Після рішення суду у справі Суркісів проти Приватбанку від 2 вересня в інформаційній площині шаленими темпами поширюється викривлена та негативна інформація про суть цього спору і наслідки рішення для держави. Тож Приватбанк застосовує технологію формування негативної суспільної думки про цей кейс і намагається зробити Суркісів токсичними на рівному місці. Очевидно, що юридичні аргументи Приватбанку закінчуються, і тому він змушений вдаватись до брудних прийомів пропаганди фейків. На жаль, чимало українських чиновників свідомо чи несвідомо підігрує Приватбанку, від чого ця історія в ЗМІ все більше віддаляється від реальності.

Чи не першою "псевдозрадою" в цій історії є твердження про те, що Суркіси намагаються стягнути кошти Приватбанку, які належать останньому через націоналізацію.

Насправді шість британських компаній Суркісів із 2017 року в судах України намагаються повернути з Приватбанку свої, а не чужі, кошти. Ці кошти не стали власністю Приватбанку через націоналізацію, оскільки не були конвертовані в капітал цього Банку. Існування цих коштів на приватних рахунках підтверджено щорічним звітом кіпрської філії Приватбанку за 2017 рік, а також щорічним звітом самого Приватбанку за 2019 рік.

Навіть технічно ці кошти не могли залишити рахунок на Кіпрі, адже 20.12.2016 центробанк Кіпру заборонив кіпрській філії Приватбанку будь-які трансакції з цими коштами, і ця заборона діє понині (ця заборона висить на сайті філії червоним кольором і досі). При цьому сама "конвертація депозитів у капітал банку" (так званий bail-in) відбулась також 20.12.2016. Тож ці кошти ні юридично, ні фактично не могли бути частиною bail-in. Зрештою, у Приватбанку не було навіть хвилини, щоб юридично та технічно переказати кошти з Кіпру в Україну і зарахувати в капітал банку.

Не можуть кошти бути і на приватному рахунку в іноземній країні у 2019 році і конвертовані в капітал Приватбанку у 2016 році.

Насправді хтось у Приватбанку чи то свідомо, чи з поспіху припустився страшної помилки. Під час націоналізації вказані кошти, очевидно, було обліковано Приватбанком як зараховані в його капітал. Однак насправді вони в капітал не потрапили. Виходить, що насправді банк недокапіталізований, а на папері – усе гаразд. Тепер це стало зрозуміло Приватбанку, і хтось має понести відповідальність за недбалість. Ба більше, можливо, менеджмент банку розумів цю проблему з 2017 року, проте мовчав. Зрозуміло, що цей менеджмент не бажає виносити проблему назовні, адже це потягне за собою аудит, службові розслідування та нові кримінальні справи. Тому Приватбанк і намагається використати будь-які інструменти щоб завадити Суркісам отримати їхні ж кошти.

З першим фейком тісно пов'язаний другий – грошей нібито немає і виконання судового рішення стане страшним тягарем для держави та може навіть розірвати зовнішні зносини з цивілізованим Світом.

Більшого абсурду вигадати неможливо. Як зазначено вище, гроші є, вони досі обліковуються в кіпрській філії Приватбанку.

Тож виконання рішення суду відбуватиметься за кошти самих компаній Суркісів і тому не вимагає жодних державних коштів. Зрештою, цивілізований світ поважає судові рішення, якими б незручними вони не були конкретним політикам. Тому навряд чи ми почуємо від ЄС, США чи інших партнерів заклик не виконувати рішення суду. Така риторика для них неприпустима і вкрай небезпечна, адже завтра політичні опоненти можуть зажадати не виконувати якісь рішення судів в європейських країнах чи в Америці.

Третьою "псевдозрадою" є улюблена тема українців про судові маніпуляції та поганий суд, коли треба критикувати незручне судове рішення.

Насправді в аспекті права судове рішення бездоганне. Двічі суд ухвалював рішення, яким встановлював обов’язок Приватбанку повернути депозити та нараховані відсотки. Це рішення є чинним. Воно оскаржувалось декілька разів, проте апеляційний суд підтвердив правомірність вимог до Приватбанку. Однак із різноманітних причин понад три роки Приватбанк ці рішення не виконував і не виконує та каже, що не виконає ніколи.

Отож цілком логічно, що суд змінив порядок виконання рішення, що не виконується понад три роки так, щоб воно було зрештою виконане.

Четвертий фейк – повернення коштів компаніям Суркісів підриває націоналізацію Приватбанку.

Суто маніпулятивна теза, розрахована на широкий загал тих, хто не володіє матчастиною про націоналізацію Приватбанку. Судова справа Суркісів узагалі не стосується націоналізації Привату. Суркіси не оскаржують факт, підстави націоналізації. Позиція Суркісів у тому, що їх було визнано пов’язаними з Приватбанком штучно з метою шантажу з боку Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої подарувати Порошенкові акції в телеканалі "1+1".

Отже, якщо Суркісам повернуть кошти з огляду на те, що їх було відібрано з метою шантажу, то це не створює жодної загрози націоналізації Приватбанку, адже шантаж вкладників не є елементом націоналізації і навряд чи знайдеться хоч один інший вкладник із такою саме історією проблеми.

Ба більше, йдеться про кошти, належні іноземним компаніям і розміщені в кіпрській філії Привату, заблоковані там же рішенням цетробанку Кіпру. Іншого подібного кейсу просто немає, а тому повернення цих коштів у принципі не може створити жодного загрозливого прецеденту для Привату у спорах з іншими вкладниками.