Увесь негатив за рішення уряду щодо підняття ціни на газ для населення впаде на провладні політичні сили.

Однак опозиційні сили повинні усвідомлювати - у випадку приходу до влади їм доведеться обирати: опиратися на Конституцію та народ чи йти на поводу зовнішніх кредиторів.

Про це у коментарі WN зазначив політолог Юрій Ситник.

Зокрема, редакція попросила Юрія Ситника прокоментувати той факт, що Львівська обласна рада всупереч інтересам мільйонів українців не підтримала звернення про скасування підвищення ціни на газ, проявивши свою повну громадянську інфантильність.

(Ініціатором звернення виступила фракція ВО "Батьківщина", натомість Львівська обласна рада перебуває під повним політичним контролем партії "БПП "Солідарність", членом котрої є голова ради Олександр Ганущин).

Коментар Юрія Ситника:  "На превеликий жаль, «політична доцільність» завжди переважає не лише громадянську позицію, а часом і здоровий глузд. У випадку з голосуванням щодо «газового звернення»  прослідковується класична «розтяжка», на яку опозиційні політичні сили намагалися посадити провладну. Остання, розуміючи всю електоральну непривабливість підвищення ціни на газ, спробувала зманеврувати. Проте назвати вдалим такий маневр не можу.

По-перше - весь негатив за рішення уряду щодо підняття ціни на газ для населення і так впаде на провладні політичні сили. Риторика, мовляв - це зобов‘язання перед МВФ узяті ще в 2008 році, не що інше, як банальна брехня. Лист про наміри на адресу пані Крістін Лагард, директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду, яким затверджувався новий Меморандум з МВФ, підписано 2 березня 2017 року, його підписали Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Валерія Гонтарева та Олександр Данилюк, тодішній міністр фінансів. У самому Меморандумі з МВФ чітко зазначено, що ціна газу українського видобутку має відповідати ціні імпортованого газу: «Тимчасовий механізм коригування діятиме, допоки тарифи не буде повністю лібералізовано. Ми також щопівроку коригуватимемо ціни на газ внутрішнього видобутку, починаючи з 1 квітня 2017 р. з тим, аби залишався паритет між його ціною і ціною імпортованого газу».

По-друге - цей лист, підписаний керівництвом держави, є грубим порушенням Конституції України, стаття 13 якої гласить: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу». Отже, газ українського видобутку, якого цілком вистачає для потреб населення, споживач має отримувати за собівартістю його видобутку плюс транспортування.

Як стверджувала нещодавно член колегії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Марія Яковлєва: « У нас є компанія "Укргазвидобування", собівартість газу, який вона продає НАК "Нафтогаз України" становить 1 700 грн за тис. м куб (60 дол США). Ось і маємо справедливу та законну (конституційну) вартість газу для пересічного громадянина. Натомість маємо платити 300 дол США.

По-третє - чому ж така ціна? «Найкращі родовища України вже розібрані корумпованим оточенням Порошенка» - назвала основну причину чергового подорожчання газу Юля Тимошенко. Давайте поглянемо - чи це правда, чи безпідставні звинувачення політичних опонентів?

Упродовж останніх років прослідковується чітка тенденція зменшення державної частки на ринку газовидобування. Натомість дозволи на видобуток газу передаються без проведення відкритих конкурсів маловідовим приватним компаніям, до прикладу, як «Аркона Газ-Енергія», яку експерти пов'язують з юристами Петра Порошенка. Процвітає на ринку й компанія Burisma Holdings, що належить соратнику Януковича, пану Злочевському. Останній, як стверджує у своїй книзі «Петро П‘ятий» Олександр Онищенко, отримав можливість продовжувати газовий бізнес за хабар у розмірі 10 млн дол. і на умовах розподілу прибутку 50/50 безпосередньо з командою Президента. Нещодавно Полтавська облрада видала спецдозволи на видобування вуглеводнів компаніям пана Фукса - російсько-українського бізнесмена, відомого скупкою «токсичних активів» в оточення Віктора Януковича. Закладено в ціні газу для населення й послуги облгазів, які практично всі належать пану Фірташу. Тож Український народ за свій газ платить російсько-українським олігархам і рідним чиновникам, латаючи дірки в бюджеті, який ті ж самі олігархи з чиновниками й розкрадають.

Тому вся провладна риторика щодо ціни на газ, тези якої вимушені застосовувати деякі місцеві депутати з огляду на приналежність до політичної сили Президента чи афільованих з нею політичних структур, а також уникнення відкритої дискусії та публічного висловлювання своєї позиції з питань тарифного геноциду, - це шлях, який веде до політичної поразки. Проте й опозиційні сили повинні усвідомлювати - у випадку приходу до влади їм доведеться вже самим собі давати відповідь на ключове запитання - опиратися на Конституцію та народ чи йти на поводу зовнішніх кредиторів".

Чит. також "Львівська обласна рада не підтримала звернення про скасування підвищення ціни на газ".