"Я люблю археологію, я поважаю людей, які присвятили себе цій таємничій матері історії." (Запис у "Щоденнику" Тараса Шевченка)

"Я люблю археологію, я поважаю людей, які присвятили себе цій таємничій матері історії." (Запис у "Щоденнику" Тараса Шевченка)

Кажуть, якщо б’ється посуд, то на щастя. В правдивості цих слів можна сумніватися. Але для археолога знайти розбитий посуд – таки щастя. Часто трапляються знахідки і цінніші. Як, наприклад, кам’яна ікона, знайдена ще 1930-х біля Княжої гори у Каневі. Довгий час вона перебувала у власності різних приватних осіб.

Науковці говорять, що така невелика кам'яна ікона – єдина у світі. Пам'яток з таким унікальним різьбленням немає в музеях світу. Вважають, що ікону зробили не пізніше 13 століття і вона навіть могла належати князям Володимиру Великому чи Володимиру Мономаху.

На жаль, точно датувати складно. На ній зображено Богоматір з немовлям в оточенні апостолів, євангелістів і святих. На зворотному боці знахідки надпис старослов’янською – "Господи, поможи рабу своєму Василію".

                                                                                                                                                                                                                       Фото автора