• Головна
  • Новини
  • Український кромлех епохи енеоліту старший за піраміди Гізи в Єгипті

20.06.2021, 18:36

Український кромлех епохи енеоліту старший за піраміди Гізи в Єгипті

Археологи кажуть, що всі «родзинки» цього кургану ще попереду.

Під Дніпром, у селищі Новоолександрівка на розкопках кургану вчені знайшли кромлех, пише Укрінформ. Так називають споруду з вертикально вставленого у землю каміння, що утворює коло. Кажуть, що українському кромлеху – 5 тисяч років і він старший за піраміди Гізи в Єгипті.

- А до кургану я доїду? Підкажете, де мені краще виходити? – лунають у переповненій маршрутці на Новоолександрівку голоси.

Фото: Facebook/ Александр Коломийцев
Фото: Facebook/ Олександр Коломійцев

Лише за одні вихідні на екскурсії на розкопках стародавнього кургану побувало понад тисячу осіб. Подивитися на знахідку археологів, що майже поряд із великим містом, – для людей це шанс доторкнутись до історії, до залишків пращурів, що жили тут тисячі років тому.

КЛАДОВИЩА У СТЕПУ

Дніпропетровщина багата на кургани. Близько 12-13 тис. їх є на обліку і ще близько 6 тис. – лише планують обліковувати. Для порівняння: в усій Україні їх, за даними археологів, десь біля 77 тисяч.

Про курган у Новоолександрівці знали: взимку дітлахи на санчатах з нього спускалися, а влітку на ньому ганяли квадроцикли. Втім, це один із найбільших курганів Надпоріжжя. Археологів же запросив керівник компанії, що поблизу будує котеджі. Хотів зробити все, як годиться: спочатку йдуть вчені, потім – будівельники. Щоб не порушити охоронну зону пам’ятки археології.

«Упродовж 4,5 тисячі років кургани були основним видом кладовища в степу. Їх будували кочівники-скотарі. Це місце дозволяє нам дослідити період енеоліту та ранньої бронзової епохи. В енеоліті сучасники трипільської культури – степове населення – вперше почали споруджувати кургани. А про те, що всередині насипу знайдемо кромлех, ми знали вже на другий день розкопок, оскільки в насипу зустрічалися камені, а в степу каміння просто нізвідки не береться», – розповідає кандидат історичних наук, доцент, керівник Дніпровської археологічної експедиції «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН Дмитро Тесленко.

Дмитро Тесленко / Фото: Facebook
Дмитро Тесленко / Фото: Facebook

Курган укріплений кам’яним кільцем. Кожен камінь – вагою з тонну. Частину з них притягли з берегів Дніпра. Вони вставлені в землю у формі кола. Такі споруди у світі поширені від британських островів аж до Алтаю, а ось в Україні такий великий і давній кромлех трапився вперше. У цьому кургані ховали людей протягом тисячоліть, а сам насип постійно добудовували.

«Це унікальна ситуація, подібних знахідок обмаль. Вони дадуть нам нові знання про життя і спосіб поховання цього населення. Ми з цього кургану візьмемо максимум, щоб реконструювати стародавню історію України», – коментує знахідку археолог Ярослав Ярошенко.

Ярослав Ярошенко / Фото: Facebook
Ярослав Ярошенко / Фото: Facebook

ЧИ ДОВГО БУДУВАЛИ КУРГАН?

Скільки часу пішло на будівництво всього кургану, можуть порахувати фахівці з експериментальної археології. А ось дослідники під керівництвом Дмитра Тесленка визначать обсяг ґрунту, який витратили на будівництво кожного з насипів. І вирахують, скільки приблизно часу пішло на зведення споруди. Але з цим є складнощі.

Стародавні будівельники курганів використовували ґрунт із різними характеристиками пластичності. В основі кургану – чорнозем, а схили кургану облицьовані ілистою крепідою (опорна кам'яна обкладка навколо всієї купольної поверхні насипу, – ред.). Для цього будівельники окремо замішували чорнозем із водою. «Як вирахувати ці витрати часу та праці?», – міркують археологи.

«Спочатку все каміння було привезене на місце, а потім стародавній «виконроб» добирав його так, щоби щілини між каменями були якомога менші. Ідеальну форму кола створили за допомогою кілочка з мотузкою. А ось що нас цікавить: як вирівняли «горизонт» споруди? Адже кромлех розміщений на береговому схилі, й різниця між його північною та південною сторонами – понад 20 см. А гідрорівня на той час іще не було, і не було навіть пластикової пляшки з водою, яка могла б імітувати гідрорівень. Тому з південної, а особливо південно-західної сторони каміння кромлеха є вищим, щоб таким чином вирівняти «горизонт» споруди», – розповідає Дмитро Тесленко.

Саме курган, а не знайдені останки пращурів цікавлять зараз археологів найбільше. «Те, що ми бачимо, буде певним кроком уперед у дослідженні курганного будівництва. Ми зараз більше працюємо над курганом, а не над самими небіжчиками», – коментує археолог Андрій Андросов.

ВСЯ ІНФОРМАЦІЯ – З ПОХОВАЛЬНИХ ОБРЯДІВ

У кургані №6048/1 (така назва Дніпровського Стоунхенджу в офіційних документах) виявили близько 20 поховань епохи бронзового віку. Вважають, що небіжчики мали високий статус у суспільстві: це могли бути старійшини або інші поважні люди. В разі небезпеки вони могли згуртувати навколо себе своїх співплемінників, щоб дати відсіч іншим племенам.

Екскурсія на розкопках / Фото: Дніпровська археологічна експедиція
Екскурсія на розкопках / Фото: Дніпровська археологічна експедиція

Для стародавніх людей курган був і поховальним комплексом, і місцем культу водночас. Своє ставлення до померлого, всю шану йому люди виказували через будівництво кургану, через власне церемонію поховання. Умовно ступінь важливості людини в суспільстві можна виміряти у працезатратах на його погребіння, у часі, який витратили на маніпуляції з його тілом. Якщо поховання не супроводжувалось якимось добудовами та конструктивними змінами, то вчені вважають, що так поховали «простолюдина». Кургани над такими небіжчиками не добудували…

Поховальний обряд – то єдине на сьогодні для археологів джерело інформації про давніх людей. Бо писемності в них не було, і про їхні побут і вірування вченим історичні джерела нічого повідомити не можуть.

Зараз тривають розкопки простору всередині кромлеха. Тобто всі найдавніші поховання – ще внизу. Щонайменше вчені очікують знайти ще кілька поховань.

ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ПОХОВАННЯ?

Археологи вважають, що скотарі – будівничі кургану – мешкали великими родинами. Коли помирала поважна людина, або, наприклад, кремезний чоловік, що міг очолити оборону пасовиська від сусідів, як у цьому похованні, або людина дуже похилого віку, то приходили найближчі родичі – 2-3 родини – загалом близько 100 осіб.

Фото: informator.ua
Фото: informator.ua

Міцні чоловіки з тих, що прийшли, а їх могло бути близько 20, виконували земляні роботи з улаштування поховання та насипу. А жінки та люди похилого віку, скоріш за все, певний час проводили необхідні ритуальні маніпуляції з тілом небіжчика.

В одного з померлих у цьому кургані виявили сліди муміфікації: тіло майже висохло, головний та спинний мозок цієї людини збереглися у сухому стані. Лоб пофарбовано червоною вохрою, під очі нанесли смужки з вохри. Потім на обличчя наклали якусь органічну тканину, приблизно так, як обертали в Єгипті мумію.

«Виготовлення посмертних масок у народів бронзового віку було в цілому поширене, – розповідає археолог Андрій Андросов. – А ось саме таку штуку (показує на залишки тканини) я бачу вперше».

Тож чоловіки готували місце поховання. Вони викопали ескарп (стінка на краю кургану) та готувалися копати, власне, могилу. Але побачили плити кромлеха, одну з них витягнули, зробили могилу, його ложе устелили різними підстилками, в тому числі шкіряними та трав’яними. Поклавши тіло, перекрили яму деревом і зверху обмастили це шаром крейди або вапна завтовшки 1,5 см.

Фото: informator.ua
Фото: informator.ua

У той же час чоловіча частина населення в інших секторах кургану вже починала невеличкими сегментами добудовувати попередній насип. Коли всі роботи було завершено і могила була закрита землею, то укріплювали схили тієї частини, що досипали. Центральну частину кургану утворювали з дерну та чорнозему. І поки завершували поховання та облаштування насипу, хтось підготовлював мулову суміш для обмазування каміння кромлеха, щоби скріпити його між собою. Укріплювати курган починали знизу – там зберігся більш жорсткий та широкий шар бруду. Так обмазували доверху. Потім камінь, що його витягли з кромлеха, вони встановили на вершину споруди. Він і досі там, зверху, але, щоправда, впав.

АРХЕОЛОГИ: ПЛАН ЗІ ЗНАХІДОК ЦЕЙ КУРГАН УЖЕ ВИКОНАВ

Будівничі кургану – скотарі – в житті користувались обмеженою кількістю речей. Тому й у могилу небіжчикам клали дуже мало предметів ужитку.

Лише у кожну п’яту могилу співплемінники клали щось із предметів. Ці артефакти можуть бути найпростіші: трохи кераміки, намисто з просвердлених зубів вовка, глиняний горщик, копитце вівці або фаланга собаки. Й очікувану кількість артефактів із цього кургану дослідники вже знайшли.

Поки що знахідки обробляють і вивчають, фотографують та замальовують для звіту. Потім же планують передати знайдені артефакти до Історичного музею ім. Д.Яворницького.

А ось знайдені людські останки відправлять на аналізи до Інституту археології України. Їх вивчатимуть антропологи. Втім, частину з них вишлють на аналіз ДНК до Німеччини. Це дозволить визначити стать, вік і родинні зв’язки похованих у кургані.

А ЩО ВСЕРЕДИНІ?

Все залежить від кількості поховань усередині кромлеха. Саме зараз археологи починають досліджувати енеолітичний комплекс кам’яного кола.

Фото: 34.ua
Фото: 34.ua

«Ми переходимо до найбільшої таємниці цього кургану – що всередині кромлеха? Починаємо досліджувати епоху мідно-кам’яного віку, подивимось, що тут створили сучасники трипільської культури. Для цього нам не потрібно розбирати весь кромлех, це вже зробили за нас: у ранньому бронзовому віці частину плит кромлеха виламали. Тому нам вдалося зробити стратиграфічний розріз до середини. Ми дізналися, що усередині кромлеха є ще один, більш стародавній курган. Тому ми відповідально заявляємо: кромлех як стояв, так і стоятиме, нам не потрібно переміщувати каміння», – кажуть археологи.

ЯКА ДОЛЯ КРОМЛЕХА?

За словами Дмитра Тесленка, замовник дослідження планує сприяти музеєфікації кромлеха, після юридичного оформлення, а до того зробити дизайн туристичного об’єкта і вирішити, як укріпити кам’яне коло. Без технічної допомоги Дніпровський кромлех не можна залишати, бо з часом ці плити можуть просто почати падати, як це відбувається в інших подібних комплексах. На цьому місці, на думку замовника робіт, доцільно відкрити новий туристичний маршрут на мапі області та облаштувати рекреаційну зону з кромлехом у центрі та пішохідними доріжками навкруги, щоб можна було роздивитись усе.

ПОБОЮВАННЯ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ

Утім, місцеві мешканці не мають довіри до компанії-забудовника. А до того ж переймаються, що вчені руйнують курган, а все знайдене в ньому вивезуть звідси. Адже виданий археологам дозвіл на проведення досліджень передбачає, що «всі предмети і колекції, здобуті під час проведення робіт, повинні бути передані на постійне зберігання до Археологічного музею Інституту археології НАН України».

Фото: 34.ua
Фото: 34.ua

Тому наприкінці травня депутати Новоолександрівської сільської ради звернулися до Міністерства культури та інформаційної політики України, вимагаючи залишити всі артефакти на місці. А сам курган місцева влада хоче використовувати як історико-культурний об’єкт.

ДОВІДКА. Кромлех – кільце каміння. Його завдання – утримувати земляну конструкцію, що всередині. Окрім історичної та культурної цінності, кромлех має також велике естетичне значення: на фоні зеленого степу сірі вертикальні плити, над якими здіймається виразний чорний усічений конус, виглядають дуже красиво.

Перше фото - Дніпровська археологічна експедиція

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    На Львівщині авто зіткнулось із вантажним потягом, загинула жінка. Відео

    Коментар

    Блоги

    Василь Чорний

    Стратегія-2030, громада без старост та равликова ферма

    Мирослав Дністрянський

    Підрозділи «Укрзалізниці» треба перейменувати, бо такі назви – це просто сором

    Михайло Цимбалюк

    У нас проблеми, і університет майбутнього нам не допоможе

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: