Кожен третій українець не прочитав за рік жодної книжки. Це з’ясував Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
Третина опитаних прочитали за рік від 1 до 5 книг. Вдвічі менше (14%) прочитали від 6 до 10 книжок, лише 6% − від 10 до 25 книжок, 4% − від 25 до 50 книжок, і лише 2% − більше 50 книжок.
Дослідники вважають, причина в тому, що українці вкрай рідко проводять вільний час, читаючи книги.
Так, телевізор щодня вмикають майже 60% опитаних. Далі у рейтингу способів проведення дозвілля читання ЗМІ, соцмереж та радіо. Книжки ж аж на 5-му місці − лише кожен 10-й читає їх щодня.
Жінки читають частіше, ніж чоловіки (принаймні, кілька разів на тиждень – 33% і 21% відповідно). Також жінки частіше, ніж чоловіки, обирають друковані книжки українських видавництв.
Чим молодший, освіченіший та заможніший українець, тим більше він читає.
Найпопулярніші серед українських читачів – сучасні детективи. Третина опитаних читали книжки цього жанру впродовж останнього року.
На другому місці з відривом у кілька відсотків – класика (32%).
Один з 4-5 читачів протягом року гортав сторінки фантастики або фентезі, підручники і навчальні посібники, книжки з психології та саморозвитку, літературу для дітей та підлітків, любовні романи, сучасні романи та наукові чи науково-популярні видання.
Найменш популярними виявились комікси та графічна проза.
Серед читачок найпопулярнішими жанрами є класика і любовні романи (третина жінок читали їх впродовж року).
Майже стільки ж читали літературу для дітей та підлітків, сучасні детективи та сучасні романи, трішки менше цікавились книжками з психології та саморозвитку.
Кожна четверта обрала навчальні посібники.
Найпопулярнішими книжками для чоловіків є сучасні детективи (їх впродовж року читали 40% читачів).
Третина опитаних впродовж року читали фантастику чи фентезі, майже стільки ж – класику та наукові і науково-популярні книги.
Найрідше чоловіки читали любовні романи – кожен 25-й.
Кожен четвертий опитаний, як правило, читає книжки 1-2 години впродовж дня, майже стільки ж людей читають від півгодини до години.
Майже кожен восьмий каже, що читає понад 2 години на добу, і лише 3% читають щодня по кілька хвилин.
При цьому, нагадаємо, третина опитаних взагалі не читають книжок.
Найбільше часу виділяють на читання мешканці великих міст, далі йдуть жителі малих та середніх міст, і потім – сіл.
Найбільше часу приділяють читанню люди з вищою освітою (58% понад годину на добу).
Частіше за інших час для читання виділяють студенти, домогосподарки та пенсіонери.
Кожен п'ятий опитаний читає дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень.
Кожен десятий – кілька разів на місяць, кожен двадцять п'ятий – кілька разів або раз на рік.
І кожен сьомий не читає дітям книжки ніколи.
Показово, що люди, які частіше читають самі, частіше читають і дітям.
Якщо подивитися на те, якою мовою українці переважно читають – українською чи російською – російської трішки більше (28% проти 24%).
Але найчастіше читачі обирають мову, якою написана книга (кожен третій). Для кожного восьмого мова книжки не має значення.
Молодші опитані частіше обирають україномовні книги.
Третина 15-25-річних кажуть, що їм зручніше читати українською, чверть цієї групи віддає перевагу російській.
З віком пропорції змінюються на користь російської.
26-35 років – 24% українською проти 26% російською. А далі – російська переважає.
Серед 39-45-річних українську обирають 21%, російську – 31%. Майже ідентичний результат показує опитування людей 46-59 років.
Вибір мови залежить і від місця проживання: у великих містах частіше обирають російську мову (37% проти 15% українською), у селах – українську (38% проти 17%), а у малих містах порівну обирають українську та російську мови (25 та 26%).
38% опитаних читачів збирають домашню бібліотеку. Чим вищим є рівень освіти і чим більший вік людей, тим частіше вони збирають домашню бібліотеку.
Цікаво, що опитані, у родинах яких говорять українською або двома мовами – українською і російською, збирають бібліотеку частіше, ніж ті, вдома у яких говорять російською мовою.
Електронні та аудіокнижки щодня читають (слухають) лише 4% опитаних, кілька разів на тиждень – 11%.
Дві третини опитаних ніколи не читали/слухали електронних чи аудіокнижок.
Найчастіше електронні книжки читають зі смартфона – кожен п'ятий (21%) та з комп’ютера (13%). Майже кожен 10-й використовує для цього планшет, і лише кожен 25-й − електронну книжку.
Аудіокнижки найчастіше слухають зі смартфона (8%). 4% опитаних використовують для цього комп’ютер, ще менше − планшет і лише 0,5% слухають аудіокниги з CD-диску.
Чим молодші респонденти, тим частіше вони слухають аудіокниги (їх частка зростає від 10% у віковій групі 46-59 років до 28% серед тих, кому від 15 до 25 років).
Аж 92% тих, хто читає електронні книжки, завантажує їх в інтернеті безкоштовно.
Лише 8% купують разово на спецсайтах, лише 3% користуються онлайн-підпискою.
Опитані, які ніколи не читають (не слухають) ні друкованих, ні електронних чи аудіокнижок, найчастіше пояснюють це відсутністю потреби чи бажання. Так відповіли 2/3 людей.
Ще 11% причиною назвали ціну, 7% − відсутність хороших, цікавих, якісних і корисних книжок.
Цікаво, що майже кожен третій опитаний, який ніколи не читав книжок, каже, що йому в дитинстві не читали батьки.
Серед тих, хто читає книги, понад третина опитаних сказала, що не купувала книжок впродовж року.
Тобто читачі купували книг у 2,5-3,5 разів менше, ніж читали.
Відповідаючи на запитання, де вони взяли книжки, які прочитали впродовж останнього року, 35% опитаних кажуть, що купили, 29% − позичили у друзів, 21% − скачали безкоштовно, 16% − взяли з домашньої бібліотеки, 15% − взяли у бібліотеці, 4% − взяли в шкільній бібліотеці.
Мешканці міст купують книжки частіше, ніж селяни, а також частіше вони позичали книжки у друзів.
Чим молодші респонденти, тим частіше вони скачували книжки безкоштовно і тим рідше брали їх з домашньої бібліотеки.
Ті, хто читають українською, частіше купують книжки і рідше скачують їх з інтернету, ніж ті, хто віддає перевагу російській.
Якщо говорити про друковану літературу, то за останній рік жодної друкованої книги не придбали 60% опитаних. 29% придбали 1-5 книг, і лише 0,2% − більше 50.
Середня ціна останньої придбаної книги, серед тих, хто їх купував – 135 грн.
Найбільше на вибір при покупці впливають рекомендації друзів (на це вказують 46% читачів). Далі у рейтингу – автор, анотація до книги і її ціна.
Серед тих, хто впродовж останнього року придбав хоча б одну книгу, 39% купували книги на подарунок.
З віком книги на подарунок купують частіше (від 33% у наймолодшій віковій групі до 47% − у найстаршій).
Дослідження проведено з 26 жовтня по 1 листопада 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Опитано 2013 респондентів віком від 15 до 59 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Дослідження "Ukrainian Reading Publishing Data 2018" проведено на замовлення культурно-видавничого проекту "Читомо", цифрового видавництва GUTENBERGZ та за підтримки Українського культурного фонду.
Ілюстрація з відкритих джерел
За темою
- 67% українців вважають телебачення найважливішим джерелом інформації — дослідження
15.02.2022, 15:34
- Омікрон менше уражає легені, ніж інші штами COVID-19
02.01.2022, 10:59
- За скільки днів підвищується ризик зараження COVID-19 у вакцинованих
27.11.2021, 15:44
- Вчені виявили спільні риси противників COVID-вакцинації
13.11.2021, 15:39
- Як вплинула на українців трудова міграція і що думають про нас поляки
28.09.2021, 17:30
Обговорення
Суспільство
ТОП
Поблизу Львова 17-річна дівчина загинула під час катання на квадроциклі
На Київщині загинув 11-річний хлопчик: дитину засипало піском
У Львові 23-річний чоловік до напівсмерті побив 20-річного хлопця
На Прикарпатті у ДТП з маршруткою «Івано-Франківськ — Львів» загинув водій
У громаді на Львівщині ввели карантин через сказ: під наглядом люди та собаки
ФОТО
Відео
Ховався на сосні: прикордонники затримали жителя Київщини біля кордону з Білоруссю
Коментар
Блоги
Михайло Цимбалюк
Завдання ворога - показати, що війна «всюди», що тилу не існує
Михайло Цимбалюк
Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні
Богдан Козійчук
Про молодіжні ради, закиди та приклад небажання вирішувати проблеми