Талановитий та популярний український співак, незмінний лідер гурту "Воплі Відоплясова" поділився спогадами, планами та думками кореспондентами WestNews

Про мрії  

Я останні дні провів на Закарпатті. Ви будете дуже здивовані. Знаєте чим я займався? Власними руками збирав виноград!  В цьому році було надзвичайно  тепле літо і як наслідок, просто неймовірний врожай винограду. А в мене давно була невеличка мрія – випустити власне вино. Вино, яке буде робитися виключно на Закарпатті,  на території України. І це край, який продукує найкращий виноград для найсмачнішого вина. Якщо все піде по плану, то вже за місяць я запрошу всіх на свою першу дегустацію.  Це буде два вина, які п’ються молодими – біле і рожеве. Я вже навіть назву придумав для свого напою – «Країна мрій».

Про «Країну мрій»

Проект «Країна мрій» було засновано в 2004 році, а однойменна пісня цього року святкує свій 30-тий День народження.  Це класний український проект,  який відомий за кордоном. Це фестиваль, який  15 років тому було створено в Києві, присвячений святу Івана Купала.  І так трапилося, що цей літній фестиваль об’єднав багато країн. Бо, виявляється, Купала святкують ледь не в кожній країні світу. Фестиваль існує багато років і вже має своє зимово-різдвяне  відгалуження. Тому цього року я планую  організувати фестиваль на Різдво на Сході Україні. Минулого року нас надзвичайно тепло прийняли у Дніпрі. Тож тепер у планах на найближче Різдво  – Краматорськ та Запоріжжя. Будемо святкувати, будемо співати колядки. Будемо ділитися унікальними українськими традиціями. Хай вчаться!

Про плани

Я не люблю засиджуватися на місці. Завжди вигадую щось нове, чим можна зацікавити прихильників. Найближчим часом приїду до Львова з моїм новим проектом – новим форматом зустрічей з слухачем та глядачем. Хочу запросити всіх на кількатисячний квартирник. Будемо зустрічатися з фанатами, яких цікавить не тільки «глянцевий Скрипка», який усміхається з обкладинок журналів. Я щиро хочу, щоб люди побачили, відчули і зрозуміли мене справжнього. Можна буде ставити запитання і вести відверту розмову на всі можливі теми. Навіть про політику, наркотики, секс і будь-що інше. Я обіцяю щиро відповідати на всі питання. Кількість розмов і кількість пісень – все тепер залежатиме виключно від слухача.  Можу грати на баяні, співати чи дуркувати.  Але якщо слухачі захочуть виключно відвертих розмов – я з радістю підтримаю такий формат вечора.

Про стосунки з Ані Лорак

Не підтримую з нею жодних стосунків. Більше того, свого часу було два таких моменти. Ми знімали  років 15 тому мюзикл  «Вечори на хуторі близ Диканьки». Ані Лорак тоді мала продюсера Юрія Фальосу, який був більше, ніж просто продюсер. А я був одружений. І в мюзиклі між моїм героєм і героїнею Ані Лорак був фінальний поцілунок. Там було два дублі, але ми не цілувалися по-справжньому, уявляєте?  Ми просто імітували. Хоча Фальоса  був дуже напружений. Трохи згодом ми разом озвучували мультфільм про Карлсона. Так от, за весь час ми жодного разу не зустрілися в студії… Так вони все спланували, що ми не бачилися. Хоча в нас нібито був діалог. Тому «стосунків», як таких, між нами ніколи не було. Я вважаю  прикрим для України, що ми втратили співачку. Як співачка – вона молодець. Моя думка, що це був не її вибір. Не знаю, добре їй чи погано в Москві. Але ми рухаємося далі. І на сьогодні завдяки квотам ми маємо великий вибір молодих виконавців, які з’являються в ефірах, пишуть гарні пісні.

Про жінок

Я переконаний фемініст. Є абсолютно не правильне кліше у  ставленні до красивих,  сильних і самодостатніх жінок . Тому що чоловіки бояться конкуренції. Жінки серйозно дихають в потилицю нам, чоловікам,  і наполегливо наступають на п’яти. Є жінки красиві, які самі себе забезпечують. Які знають, де яке слово влучно  потрібно сказати, як виглядати, щоб керувати світом. І не має значення блондинки вони чи брюнетки. Вони розумні, мають вищу освіту і далеко не одну.  І от що їм робити? Дуже часто такі жінки придурюються дурненькими, тільки щоб не виглядати в очах сильної статі незалежними. Бо чоловіки бояться продовжувати знайомство з такими жінками.  Я хочу творити культ таких жінок. Жінка має бути красивою, самостійною. А ми, чоловіки, маємо право закохуватися в таких жінок і писати про них пісні. До речі, найбільше таких жінок саме у Львові, без перебільшень. Дуже сприяє цьому статус Львова, велика кількість кав’ярень, львівські традиції і плюс гарний стиль, який є у Львові, нам, киянам, інколи дуже заздрісно. Бо ось цей туристичним бум, який нині спостерігається у Львові.., Київ суттєво відстає і цьому плані. А ще столиця наша відстає по кількості красивих жінок. Тому моя остання пісня «Кобіта» має другу назву «Королева з міста Лева».

Текст та фото - Westnews.