Закон «Про житлово-комунальні послуги», який ініціювали в грудні 2015 року дев’ятеро депутатів прийняли ще в минулому році.

Спочатку передбачалось, що із 1 січня 2019 року громадяни будуть жити за новими комунальними правилами, проте їх відклали до 1 травня цього ж року. (Головною зачинателькою комунальних нововведень є Альона Бабак, дружина Сергія Бабака, заступника міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства).

Отож, Верховна Рада переглянула власне рішення про запровадження в дію з початку 2019 року Закону «Про житлово-комунальні послуги». Офіційне обґрунтування зазначеного відтермінування пояснили закладеними у Законі штрафами для постачальників газу через відсутність газових лічильників, які газовики не встигнуть встановити до початку 2019 року. Справжня причина відтермінування – прийдешні президентські вибори, до проведення яких чинна влада, вочевидь, вирішила не збурювати електорат і не повторювати соціальну напругу 2017 року.

Для прийняття нових правил отримання комунальних послуг та їх оплати є декілька підстав, а головна – адаптувати Україну до інтеграції в ЄС і створити для іноземних інвесторів конкурентний комунальний ринок. Окрім того, комунальний ринок України необхідно адаптувати до вже існуючого енергетичного ринку (електроенергія, газ) та функціонування ОСББ.

Парламентські лобісти Закону «Про житлово-комунальні послуги» переконують, що їхня законодавча ініціатива посприяє створенню паритетних відносин між надавачами комунальних послуг та їх отримувачами. Через півроку після 1 травня громадяни повинні будуть обрати постачальника комунальних послуг та модель взаємовідносин із ним. Всього передбачено три моделі:

• кожен домовласник сам укладе договір із постачальником про надання комунальних послуг;
• управитель укладе такий договір від імені всіх домовласників або мешканців будинку;
• керівництво ОСББ укладе договір від імені домовласників або мешканців будинку.

В укладених договорах будуть передбачені зобов’язання сторін із такими нововведеннями:

• запровадження абонементної плати на комунальні послуги;
• запровадження нарахування пені за прострочення комунальних платежів без належної причини;
• надання дозволу відключати мешканців від комунальних послуг за борги;
• надання комунальникам доступу (санкціонованого і несанкціонованого) до помешкань громадян;
• надання права мешканцям штрафувати комунальників за неякісні послуги або відключення їх від послуг без обґрунтованої причини.

Справді, модернізація всієї комунальної системи потрібна, але саме з неї необхідно починати реформи комунального ринку перше, аніж запроваджувати зміни в оплаті комунальних послуг.

Окрім того, збільшення тарифів повинно відбуватись після підвищення заробітних плат і пенсій, інакше в умовах зниження реальних доходів та інфляції більшість українців не буде спроможна зводити дебет із кредитом у сімейному бюджеті. Проте, як казав перший президент України, маємо те, що маємо.

Абонементно-газове шахрайство

У більшості країн ЄС платять окремо за газ і окремо за мережу газорозподілу, що дає змогу користувачам вибирати постачальника газу за конкурентною ціною. Оплата за доступ до мережі газорозподілу (абонплата) не залежить від пропускної здатності газового лічильника, як це намагались зробити функціонери НКРЕКП. Обсяг абонплати здебільшого індивідуальний, він становить середній показник обсягу споживання газу за три роки. А оскільки в Україні не всі домогосподарства мають індивідуальні газові лічильники, можна припустити, що абонплату чиновники будуть встановлювати на підставі «внутрішнього переконання».

В Україні ціна використаного газу визначається обсягом, а в ЄС ціна газу формується на підставі його калорійності. Українські експерти з питань енергетики не раз наголошували, що Україна купує в ЄС газ, враховуючи його калорійність, а на внутрішньому ринку перепродує громадянам з урахуванням лише його обсягу. Водночас, згідно українських норм, калорійність газу може становити менше 7600 ккал у кубічному метрі. При цьому середня калорійність газу, який закуповують, сягає 8100-8200 ккал за кубічний метр. Отже, різниця у калорійності може становити орієнтовно 8-9% або приблизно 60-80 копійок на кожному кубометрі. Не раз громадяни скаржились, що в зимовий період газові конфорки горіли червоним полум’ям, а борщ доводилось варити на годину довше.

НКРЕКП прийняла постанову, якою зобов'язала операторів газорозподільних мереж вказувати в квитанціях, окрім обсягу газу, число спожитої енергії в трьох одиницях виміру – у кіловат-годинах (кВт*год), гігакалоріях (Гкал) і мегаджоулях (МДж). Однак громадяни й надалі платять за газ за обсягом його використання.

Абонплата за електричні дроти

Поки що в Україні тариф на електроенергію для населення є нижчим, аніж для підприємств. Також за домогосподарствами законодавчо закріплена пільгова вартість електрики до 100 кіловат у місяць. Проте виробниче лобі домагається у парламенті створити такі ж умови на електроринку, як в ЄС, де населення платить за електроенергію дорожче, ніж заводи та фабрики. Тобто, на Заході витрати енергономіки підприємств, впровадження енергоефективних технологій та перехід на «зелену енергію» оплачують побутові користувачі енергоресурсів.

Водночас європейці платять абонплату за підключення до розподільчих електромереж, за рахунок якої обслуговують самі електромережі та мережеві трансформатори. Так, наприклад, в Іспанії за спожиту електроенергію мешканці платять 0,08 євро за 1 кіловат, проте щомісячно доплачують ще 5-6 євро абонплати, вартість якої визначає компанія-постачальник. В Італії за електроенергію мешканці платять 0,10 євро за 1 кіловат, абонплата становить 5-7 євро в місяць.

Розмір абонплати

Сьогодні важко передбачити розмір абонементної оплати за комунальні послуги. У пункті 11, статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» сказано: «Плата за абонентське обслуговування – це платіж, який користувач платить виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку».

Із зростанням мінімальної заробітної платні також будуть збільшуватись і розміри абонплати. При цьому, як було сказано, окремо доведеться платити за послугу як за товар. Уряд Володимира Гройсмана розробив інструкцію, що визначатиме максимальний розмір абонентської плати, яку будуть обчислювати за такою формулою:

• мінімальна зарплата × 2,58 (осіб у домогосподарстві) × коефіцієнт витрат.

Формула розрахунку така: мінімальну зарплату, яка буде в травні 2019 року, помножать на середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 особи, та на коефіцієнт витрат. Для кожної комунальної послуги коефіцієнт витрат індивідуальний: для опалення і гарячої води коефіцієнт – 0,004, для холодної води – 0,0035, а за вивезення побутових відходів – 0,0015.

Отже, в 2019 році максимальна щомісячна абонплата за тепло і гарячу воду орієнтовно становитиме 43 грн, за холодну воду – 37,6 грн, за вивезення побутових відходів – 16 грн. Абонплату за газ та електроенергію ще узгоджують із Енергетичним співтовариством ЄС, а попередньої її обсяг, залежно від регіону, становитиме від 11 до 80 гривень, – повідомила Оксана Кривенко, очільниця Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Маніпуляції тарифами

У травні 2018 року президент Петро Порошенко врешті звільнив із посади голови НКРЕКП свого колишнього менеджера московської філії кондитерської корпорації «Рошен». За час керування НКРЕКП Дмитро Вовк запам’ятався не фаховими рішеннями та одіозними висловлюваннями. Наприклад, під час одного інтерв’ю він заявив, що у 2017 році тарифи на електроенергію в Україні були найнижчими в Європі. Проте екс-чиновник не повідомив про інші фактори:

? про стрімке зростання за рік вартості електроенергії в Україні аж на 58%

? про відсоток сімейного бюджету, який українці витрачають на оплату електроенергії;

? про зростання вартості електроенергії у Бельгії та Ісландії на 16%;

? про зменшення вартості електроенергії у Британії (16%), Нідерландах (14%) та ще у ряді країн ЄС завдяки впровадженню технологій відновлювальної енергетики;

? про баланс у ЄС між тарифоутворенням із доходами домогосподарств.

У стилі звільненого Дмитра Вовка діє і уряд Володимира Гройсмана, який вигадує формули для нарахування щомісячної абонплати. Натомість Марія Яковлєва, експертка з питань енергетики, членкиня ГО «Союз учасників лібералізації газового ринку» і радниця президента, вважає за доцільніше не придумувати розміри абонплати за комунальні послуги, а застосувати європейський двоставковий тариф. В Європейському Союзі раз у рік сплачують орієнтовно 50-70 євро (залежно від країни), щоби перекрити сезонні коливання, коли знижується використання енергоресурсів. Екстраполюючи доходи громадян у країнах ЄС на доходи громадян в Україні, постійний річний тариф повинен становити 0,5% від річних доходів українців.

Комунальні побори

Абонплата, ідею якої просуває уряд Володимира Гройсмана, будуть нараховувати всім громадянам, незалежно від того, користується людина послугою чи ні за адресою реєстрації. Навіть у тому випадку, якщо людина виїхала за кордон на сезонні роботи, оскільки уряд неспроможний створити для всіх громадян робочі місця, заробітчанин все одно буде сплачувати абонплату за вивезення побутових відходів, яких не продукує.

Таке безглуздя чиновники пояснюють необхідністю оновлювати виробничі потужності підприємств, які надають комунальні послуги. За такою логікою, заробітчанам, які перебувають за кордоном, потрібно платити абонплату за хліб і м’ясо-молочні вироби, щоби пекарні, молокозаводи і м’ясокомбінати теж отримували кошти для оновлення своїх виробничих потужностей.

Ярослав ЛЕВКІВ, спеціально для WN.