Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявляє про продовження обмежень прав і свобод в Україні у 2018 році.

Про це йдеться у Всесвітній доповіді - 2019 організації, опублікованій 17 січня, - пише Українська правда.

29-а за рахунком щорічна Всесвітня доповідь Human Rights Watch на 674 сторінках представляє загальний опис ситуації з правами людини за 2018 рік більш ніж у 100 країнах світу.

В українській частині доповіді йдеться, що на п'ятому році збройного конфлікту на Донбасі продовжувалася повна безкарність щодо пов'язаних з конфліктом зловживань.

"Уряд здійснив подальші кроки для обмеження свободи вираження поглядів та об'єднань. Насильство з боку радикальних груп ставить під ризик представників нацменшин, ЛГБТ, активістів та журналістів", - йдеться у тексті.

Відзначається також, що в окупованому Криму російська влада продовжила переслідування проукраїнських активістів та кримських татар.

У доповіді йдеться, що за даними ОБСЄ, у 2018 році на Донбасі отримали поранення принаймні 212 цивільних, в основному від обстрілів.

"Влада продовжувала впроваджувати дискримінаційні правила, які вимагають від пенсіонерів із тих частин східної України, що перебувають під контролем збройних угруповань, зареєструватися як внутрішньо переміщені особи та зареєструвати місце проживання в контрольованих урядом районах для отримання пенсій", - зазначають правозахисники.

"Правила забороняють їм перебувати на територіях, контрольованих збройними угрупованнями, більше 60 днів поспіль із ризиком призупинення виплати пенсій", - йдеться у доповіді.

Зазначається, що у двох випадках українські суди визнали кілька положень, які регулюють пенсійні виплати, дискримінаційними і зобов'язали припинити обмеження доступу до пенсій, однак влада не дотримувалася цих рішень.

Правозахисники також відзначають, що СБУ продовжує заперечувати таємне і тривале утримання 18 цивільних осіб у своєму Харківському таємному ізоляторі з 2014 по 2016 рік.

Крім того, у доповіді йдеться, що залишаються нерозслідуваними злочини, пов'язані з подіями на Майдані 2014 року та масовими заворушеннями в Одесі: "Правоохоронні органи не змогли зберегти докази після подій і запобігти втечі підозрюваних із країни".

Human Rights Watch також звинувачує українську владу в обмеженні свободи слова.

"Український уряд продовжував обмеження свободи вираження поглядів, свободи інформації і свободи ЗМІ, намагаючись виправдати їх необхідністю протистояння військовій агресії Росії на сході України та антиукраїнській пропаганді", - йдеться у доповіді.

Там згадуються, зокрема, випадки журналіста Руслана Коцаби, керівника "РИА Новости Украина" Кирила Вишинського та скандал із доступом до телефону журналістки Наталі Седлецької.

Відзначається також, що продовжує діяти закон, згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації, хоча багато з них відмовляються його виконувати.

"Влада не проводила ефективних розслідувань щодо численних нападів на антикорупціонерів та інших громадських активістів", - зазначають правозахисники, згадуючи про вбивство Катерини Гандзюк.

У доповіді також відзначаються труднощі з доступом до знеболювальних препаратів з боку хворих на рак та інші важкі хвороби.

"Члени груп, які виправдовують ненависть і дискримінацію, здійснили не менше двох десятків насильницьких нападів, погроз або випадків залякування представників ромів, ЛГБТ та правозахисників у кількох містах України. Більшість таких випадків поліція не змогла ефективно розслідувати", - зазначають правозахисники.