Микола Гнатюк: "Споконвіків наші правителі (окрім радянської влади) жили з Богом. Жодного кроку не робили без Господа. Інакшого шляху нема, адже Всевишній — творець усього цього. Усі результати від того, як ми живемо з Богом. Складні часи нині переживаємо. Народу нашому не до пісень. Тепер пісня має відповідати і стану, і бажанню людському. Тому виконавці повинні усвідомлювати і відчувати, що має звучати і відповідати пульсові часу. Певне завдання я виконав. Тебе люблять, чекають повсюдно. Це надихає. Стоїть на сцені співак, а зала захоплено аплодує . Звучить ”Час рікою пливе”...

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою колись ми встрічались,
По дорогах зими йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли.
По дорогах зими йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли.

На своєму віку море сліз пролила,
Море суму і море розлуки,
Пролетіли літа і ти стала не та
Бо попалась нелюбові в руки.
Пролетіли літа і ти стала не та
Бо попалась нелюбові в руки.

Так у мене є син, а у тебе дочка,
Дуже схожі вони між собою.
То давай же ми їх об’єднаєм навік,
Коли нам не судилось з тобою.
То давай же ми їх об’єднаєм навік,
Коли нам не судилось з тобою."

Микола Гнатюк: "Через глибоку релігійність мене неоднозначно сприймають навіть колеги. Дехто відверто казав, що у мене “дах поїхав”. Але це не тривало довго. Я залишаюся нормальною людиною і ні в чому не переборщую, а, навпаки, багато з того, що треба робити, ще не роблю. Тому ставлення до того, що пробую духовно розвиватися, перебільшене. Звичайно ж, читаю духовні книжки, пробую бути в монастирях, святих місцях. Але це ще нічого не означає. Якщо усе узагальнити, то я нікуди “не поїхав”, я ще навіть не доїхав. Так що потихеньку всі заспокоїлися і сприймають мене нормально".

Микола Гнатюк: "Звісно ж, що розкручене і всіма знане прізвище Дмитром Михайловичем Гнатюком, царство йому небесне, мені лише допомагало. Не знаю, правда, наскільки допомагало, але не шкодило точно. Якась ревність була з боку Метра, але він цього ніколи не показував, не проявив до мене якоїсь неповаги чи зверхності. Поводився лише чемно. До мене доходили різні розмови, що він сказав те чи інше, але то вже було “зіпсуте радіо”. Я в це ніколи не вірив".