09.11.2020, 19:53
За п’ять років можемо її не впізнати - що засмічує українську мову
23 роки поспіль 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Львівський мовознавець, дослідник Тараса Береза розповів про тенденції у мовному середовищі Львівщини та порадив, що читати, щоб плекати власну українську.
Тарас Береза - автор книг-словників «Скажи мені українською», «Слова, що нас збагачують», «Гарна мова – одним словом». Львівська облдержадміністрація підтримує праці мовознавця в межах проекту «Найкращі книги Львівщини», - про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.
«На жаль, люди фактично перестали задумуватися над тим, як вони говорять, - розповідає Тарас Береза. - Все рідше дбають про її чистоту. Попри багатство української мови, сьогодні у ній дуже багато зайвого. З одного боку, мову засмічують російським – це суржик, кальки, покручі. Інша негативна тенденція - англізми. Проблема в тому, що вони настільки легко просочуються у наше побутове спілкування, що за 5 років ми можемо не впізнати українську мову. Це буде мішанка з трьох мов – української, російської та англійської».
Щодо англізмів, то найпоширенішими, вважає мовознавець, є такі слова, як дедлайн, фідбек, коворкінг, стрім, таймменеджмент, хайп, тренд, бренд, ментор, коуч, лайфхак. Їх здебільшого використовують молоді люди, віком до 30-ти років.
«Англізми потрапляють у побут зокрема із соціальних мереж. Це спільноти, де здебільшого перебуває молодь. Відтак з онлайн спілкування чужомовні слова «перебігають» у живе спілкування, - каже Береза. - Всі ці чужомовні слова треба старатися замінювати українськими синонімами. Бо з часом вони так міцно вкоріняться, що буде важко зрозуміти, де правдиве українське. До прикладу, слово «мотивація» можна замінити українським відповідником «заохота», «фандрейзінг» – «спільнокошт», «інтернет» - «всемережжя». Чимало слів, якими можна замінити чужі відповідники, люди сприймають, як архаїзми, тому неохоче їх використовують, розповів дослідник. Попри те, це потрібно робити, якщо ми хочемо зберегти самобутність і красу рідної мови.
Для тих, хто прагне вдосконалювати українську, мовознавець радить такі книги: «Антисуржик» Олександри Сербенської, «Культура слова» Олександра Пономарева.
Каже, свою мову можна удосконалювати, читаючи і художню літературу, зокрема праці Василя Шкляра, Мирослава Дочинця та інших авторів. Зазначимо, що цьогоріч в межах реалізації конкурсу «Кращі книги Львівщини» департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА закупив сотню примірників словника Тараса Берези «Скажи мені українською». Їх передадуть для установ сфери культури і науки, культурно-просвітницьких товариств, українським громадам за кордоном, громадським організаціям області та іншим установам.
Сьогодні ж автор завершує роботу над словником синонімів. Праця матиме назву «А як кажуть у вас? Словник мовного розмаїття». Вийде з друку у листопаді.
«Завдання книги - допомогти суспільству зрозуміти, наскільки багата українська мова без запозичень з інших мов»,- зазначив Тарас Береза.
На фото - Тарас Береза
За темою
- Москва обурена розвитком української мови в Україні
23.01.2022, 12:58
- З 16 січня друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою
11.01.2022, 16:59
- У мережі з’явивилось відео про історію української мови
30.10.2021, 15:58
- У Львові почали приймати іспити на визначення рівня володіння державною мовою
12.08.2021, 09:29
- У Чернівцях держслужбовці складали перший іспит з української мови
28.07.2021, 16:46
Обговорення
ТОП
Біля Львова у ДТП загинув 20-річний мотоцикліст
На Львівщині водій на смерть збив пішохода та втік, його розшукує поліція
Енергетики відновлюють електропостачання після негоди на Львівщині
Росія атакувала Львівщину 11 безпілотниками та двома ракетами
На Львівщині правоохоронці перекрили канал незаконного переправлення військовозобов’язаних за кордон
ФОТО
Відео
У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова
Коментар
Блоги
Мирослав Дністрянський
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Михайло Цимбалюк
Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією
Василь Чорний
Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку