За останні півтора року сили безпеки Венесуели вбили приблизно 7 тисяч людей. У 2018-му році було зареєстровано 5287 вбивств за «спротив владі», а в період з 1 січня до 1 травня 2019-го — ще 1569.

Такі дані наведено в доповіді Верховного комісара з прав людини Мішель Бачелет, оприлюдненій 4 липня. У ній зазначено: повідомлення про позасудові катування з боку венесуельських сил безпеки — «шокуюче високі», - про це пише Громадське.

В офісі Верховного комісара з прав людини наголосили: влада Венесуели має вдатися до негайних кроків, аби припинити «постійне порушення прав людини, яке здійснюється проти народу цієї країни» й працювати над вирішенням цієї «всеохопної кризи». 

«Якщо ситуація не поліпшиться, безпрецедентний відтік венесуельських мігрантів та біженців продовжиться й умови життя тих, хто залишається, тільки погіршаться», йдеться у доповіді. У червні Агентство ООН у справах біженців повідомляло, що вже близько 4 млн венесуельців залишило країну у зв’язку з політичною й гуманітарною кризою.

Доповідь Бачелет стала підсумком її офіційного візиту до Венесуели з 19 до 21 червня. Висновки доповіді базуються на понад 550 інтерв’ю із жертвами й свідками насильства з боку сил безпеки країни з Венесуели й восьми інших країн.

«Під час свого візиту до Венесуели мені вдалося самій почути розповіді постраждалих та їхні вимоги щодо справедливості. Я добросовісно передала їхні голоси й думку громадянського суспільства про порушення прав людини й зафіксувала це у звіті», повідомила Мішель Бачелет.

Нагадаємо, що у травні 2018 року у Венесуелі відбулися вибори президента, де чинний президент Мадуро здобув перемогу, проте парламент визнав переобрання Мадуро на посаду глави держави неконституційним.

23 січня у Каракасі відбувся багатотисячний мітинг проти президента Ніколаса Мадуро. Під час нього голова парламенту Венесуели, лідер місцевої опозиції Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни.

Президент США Дональд Трамп заявив, що визнає Гуайдо новим тимчасовим президентом.

Також про підтримку Гуайдо, окрім США, заявили Франція, Велика Британія, Іспанія, Данія, Австрія, Швеція, Аргентина, Бразилія, Гватемала, Гондурас, Грузія, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Панама, Парагвай, Перу, Чилі, Еквадор та Ізраїль. Натомість Мадуро підтримують Куба, Болівія, Туреччина, Росія та Мексика. Україна також оголосила свою позицію щодо політичної кризи у Венесуелі.

У відповідь на рішення Трампа Мадуро оголосив про розірвання дипломатичних відносин зі США. Мадуро також відкинув ультиматум низки європейських країн, які вимагали призначення дострокових виборів глави держави.

Водночас 28 березня визнаний на Заході очільник Венесуели Гуайдо заявив про початок масових акцій протесту для повалення режиму Мадуро.

Ситуація у Венесуелі загострилася наприкінці квітня, коли лідер опозиції Хуан Гуайдо закликав військовослужбовців і народ країни до повалення режиму президента Ніколаса Мадуро і заявив, що венесуельська армія стала на його бік. Того ж дня у Венесуелі відбулися масові протести. Унаслідок зіткнень з поліцією постраждали понад 50 людей.

Венесуела переживає гостру соціально-економічну кризу. Гіперінфляція, девальвація національної валюти, дефіцит товарів першої необхідності, брак ліків призвели до того, що громадяни цієї держави масово залишають країну.

На фото - Ніколаса Мадуро