30 років тому був прийнятий Акт проголошення Незалежності України, який ознаменував відновлення суверенітету, декларованого ще на початку ХХ сторіччя. Покоління ровесників Незалежності – це люди, які виходили на Майдан, люди, які захищали країну зі зброєю в руках, рятували життя і волонтерили.

Ровесники Незалежності – люди, які встигли особисто переконатись, що воля і гідність не бувають задарма, і за них варто і треба боротись.

Незалежість сьогодні – не додатковий вихідний і не абстрактне свято. Це ще один привід усвідомити, що жити вільно у своїй країні, будувати її для своїх дітей, знати свою історію, свої героїв і науковців, митців – важливо, що ніхто не зможе затягнути країну ні в срср 2.0, ні в будь-яку його форму чи інтерпретацію.

Після відновлення державного суверенітету України в 1991 році ми почали відкривати правду і дізнаватись про своїх героїв, які протягом поколінь боролись за те, щоб ми жили у вільній країні. Сьогодні ми називаємо вулиці наших міст іменами Героїв Небесної Сотні, військових, добровольців – іменами героїв новітньої історії України, які віддали свої життя, захищаючи нашу державу зараз.

Незалежність, усвідомлення важливості свободи, гідності рухають нас далі. «Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», як влучно сказала Ліна Костенко.

Ми гартуємося, стаємо сильнішими, кращими, нехай і не так швидко, як би нам хотілось.Кожен з нас і є країна. Нам є за кого і за що боротись та перемагати. І ми це вміємо.

Julia Aquarius, Фонд «Повернись живим»