Чинна влада вже усвідомлює, що їй залишилось правити лічені дні. Тому й намагається витягнути із кишень українців останнє. Цього разу вдалися до підвищення тарифів на електроенергію для населення – з 1 березня ще на 26%!

Очевидно, що підтекст в такому рішенні присутній і він полягає в тому, аби ДТЕК Ахметова змогло придбати решту п'ять обленерго і відтак повністю монополізувати енергоринок.

В цій тарифній історії є й інший бік медалі –  чиновники виправдовуються, що фактично в Україні стартувала чергова енергореформа (вже й не рахую яка за ліком), згідно з прийнятим в квітні 2017 року Законом «Про ринок електроенергії». Виявляється, що це ще одне зобов’язання нашої країни щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС. А чи не багато ми кладемо на вівтар самопожертви? Влада намагається всіляко догодити європейським партнерам, але про добробут пересічного українця забуває.

Свідченням цього є й те, що з 1 травня, одразу після виборів, планується зріст ще на 15% тарифів на газ, а у вересні  - на 25%. Попри те, що, піднімаючи ціни на газ з 1 листопада минулого року на 23,5%, уряд обіцяв, що це підвищення було останнім! Справжні «господарі» свого слова: самі його дали, самі ж і забрали. Відповідно, зростатимуть тарифи і на опалення, холодну і гарячу воду. Відтак, згідно планів уряду, пересічні українці платитимуть ті ж тарифи, що і промислові «олігархи».

Тим часом зарплата понад 40% українців не перевищує 4173 гривні (прожитковий мінімум тримають чи не навмисне на рівні 1853 гривень). І лише 27%  громадян України заробили понад 5 тис. грн в січні-вересні 2018 року. Про це – всупереч усім пафосним заявам та обіцянкам як чинного президента, так і уряду, уперто свідчать офіційні дані Держстату. 

Власне тому лише 58% українців змогли оплатити комунальні послуги і тарифи, що ростуть мов на дріжджах. А по інший бік тарифного геноциду –новий трирічний контракт голови державного «Нафтогазу» Коболєва, лише «голий» оклад якого – 2,08 мільйона гривень на місяць – що рівнозначно 1390 мінімальним пенсіям або ж мінімальній пенсії за 116 років! Що вже казати про самопризначені «бонуси» правлінню НАК у розмірі $45,6 млн (або 1231,2 млн.грн)! Це ж мінімальна зарплата 295 тисяч українців, яких потім влада годує байками про зростання «середньої» зарплати.

Тобто, розпіарені на кожному кроці «реальні справи» Порошенка – це 9-кратне підвищення тарифів на газ за його каденції плюс плани підняти їх ще на 35%  цьогоріч!

Саме тому, як влучно зауважує Юлія Тимошенко, 31 березня українці обиратимуть не президента, а майбутнє України. І лише зміна старої системи дасть людям реальний шанс на краще життя.

І не лише сказала, але й детально, покроково пояснила, як це зробити. Насамперед, встановивши мораторій на підвищення цін на газ за прикладом Румунії та Польщі. По-друге, спрямувати весь газ внутрішнього видобутку на потреби громадян. І, врешті, знизити рентабельність державного «Укргазвидобування» із 300% зараз до максимум 30. Лише за рахунок цього тарифи для населення можна знизити більш ніж удвічі – до 3,55 грн замість нинішніх 8,55 грн. І це неодмінно буде зроблено після перемоги на виборах Юлії Тимошенко.

А перший крок із цієї програми команда «Батьківщини» зробила вже зараз, не дочікуючись виборів, скасувавши через суд першу із постанов уряду, якими й було підвищено ціну на газ. Ба більше, тепер представники Юлії Тимошенко вимагатимуть, щоби НАК "Нафтогаз України" повернула українцям переплачене зайво.

«Рішення суду у справі про ціну на газ фіксує, що базовий принцип встановлення ціни на блакитне паливо, яким користується уряд, є незаконним і необґрунтованим. Тому те, що оскаржена постанова втратила чинність, не має значення», - пояснив народний депутат «Батьківщини» Сергій Власенко.

А представник Юлії Тимошенко у суді Олексій Кучеренко назвав три основні наслідки, які має це рішення суду. Насамперед, у такий спосіб лідер партії укотре довела, що вміє відстоювати інтереси людей. По-друге, за час, який діяла оскаржена постанова (2,5 роки), споживачі переплатили за газ зайвих 40-50 млрд грн.! Тепер у них є юридичні підстави вимагати перерахунку. І, врешті, перемога команди Юлії Тимошенко у суді довела, що влада ухвалила непрофесійне рішення, яке призвело до збитків населення, а тому члени уряду, які голосували за це рішення, мають відповідати і перед українцями, і перед правоохоронними органами.

Нагадаю, у суді очікує на рішення щеодин «тарифний» позов Юлії Тимошенко – про скасування незаконних тарифів на опалення.

Як зауважує Сергій Власенко, у будь-якій європейській країні уряд після аналогічного рішення суду негайно перерахував би тарифи, визнані економічно необґрунтованими. Натомість українська влада вже заявила, що подаватиме апеляцію…

Тому наступний крок – за нацією, яка повинна вкотре згадати, що, згідно Конституції, саме вона є єдиним джерелом влади у державі. А відтак через три тижні на виборах власноруч визначити своє майбутнє на найближчі п’ять років: чи хочемо ми, аби нашу витривалість і далі випробовували запланованим чиновниками цинічним тарифомором, чи все ж дамо можливість новій владі на чолі з Юлією Тимошенко відновити розумний баланс між тарифами та нашими зарплатами – щоб потім не нарікати на долю, втікаючи на вимушені заробітки за кордоном.

Михайло Цимбалюк, Голова Львівської обласної організації ВО "Батьківщина"