Через пандемію коронавірусу в Україні зросла кількість медичних відходів — додались маски для обличчя, рукавички, одноразові лікарняні халати і захисні костюми. Точних цифр про об’єми медичного сміття за 2020 рік Державна екологічна інспекція досі не має, у 2019-му, ще в “доковідні" часи” їх було 98 тисяч тонн. 21 979 тонн передали на спалювання підприємствам- утилізаторам. Спалили лише 1232 тони, інші відходи, кажуть в екоінспекції, утилізували "у неналежний спосіб", або просто викинули на стихійні звалища просто неба. А медичні маски та рукавички, якими люди користуються щодня у період пандемії коронавірусу, викидаються у смітники, держава взагалі це не контролює.

Як утилізується медичне сміття в Україні, пише Суспільне.

Як утилізують і звідки гроші

Усі медичні відходи в Україні поділяють на чотири категорії. Епідемічно безпечні, такі як пакування від препаратів та харчові продукти та небезпечні — шприци, голки, пробірки, хірургічні інструменти, засоби індивідуального захисту. Також лікарні продукують токсикологічно небезпечні та радіологічно небезпечні відходи.

Гроші на утилізацію відходів державні медичні заклади отримують з держбюджету. Компанію, яка буде вивозити та спалювати їхнє небезпечне сміття лікарні обирають самі, відкривають тендер та можуть знайти компанії, які пропонують нижчі ціни. На утилізацію відходів в лікарні витрачають від 15 до 30 гривень за кілограм. Перед укладанням договору мають перевірити інформацію про ліцензії утилізаторів через систему Prozoro. Завідувач відділу інфекційного контролю Центру громадського здоров'я Роман Колесник розповідає, що небезпечні відходи перед утилізацією мають обов'язково дезінфікувати в лікарні.

“Вони є вже потенційно не небезпечними, але все одно, поводитись з ними слід як з небезпечними навіть за територією закладу охорони здоров'я” — каже Колесник.

Утилізація небезпечних медичних відходів відбувається у різні способи — температурний, радіаційний, електромагнітний та захоронення на спеціальних полігонах. Найчастіше ж медичне сміття спалюють у спеціальних установках - печах-інсенераторах при температурі від 1200 градусів.

Директор приватної компанії “Екологічні переробні технології” Дмитро Агеєв каже, що температура печі залежить від калорійності (теплоти згоряння — ред.) відходів.

“Ковідним халатам, перчаткам, пластмасі потрібна дуже велика температура для згорання, — розповідає Агеєв, — температура доходить до 1600-1700 градусів”.

Печі для спалювання цієї компанії знаходяться у Львові, але збирають сміття утилізатори по всій Україні. Після спалювання відходів, попіл від цих відходів стає безпечним. Далі його вивозять і викидають на полігони.

Роман Колесник зазначає, що це найліпший варіант для знешкодження будь-яких відходів: “Залишається близько 2% від ваги, яка була до цього. Ніяких збудників не залишається”.

Для лікарняних масок і халатів — спеціальні марковані мішки

Лікарні можуть утилізовувати відходи й самостійно, якщо мають ліцензію на утилізацію та необхідне обладнання. Приватні медичні заклади оплачують послуги компаній за власні кошти. “В цю послугу включаються питання поводження з медичними відходами, там є частина на те, щоб ці відходи були знешкоджені”, — каже Роман Колесник.

Київська міська клінічна лікарня № 4 уклала договір на утилізацію відходів з приватною компанією “Укрмітбест”. Перед тим, як відвантажити медичні відходи, лікарі їх дезінфікують та запаковують у пакети цупкого матеріалу. Хірургічні інструменти складають у пластмасові контейнери, розповідає головна медична сестра Київської міської клінічної лікарні № 4 Наталія Етніс. “Обов'язково щільно заклеюється, щоб нічого ніде не випадало. Не розрізаються системи, не знімаються голки, використані шприци, оскільки в нас зараз дуже багато засобів індивідуального захисту, вони займають 70% всіх відходів які є, ми маркуємо мішки” — каже Етніс.

Медичні відходи з лікарні компанія забирає раз на тиждень та везе на спалювання до Білої Церкви. Від початку пандемії коронавірусу в Україні заклад відвантажив 5 тисяч 125 мішків медичних відходів.

“В нас є журнал, в якому ми рахуємо скільки мішків віддали, тому що при розрахунку вказується саме кількість мішків. Ми їх фіксуємо, потім компанія нам передає акти, де вказано скільки ми передали мішків. Ми звіряємо з записами які зробили ми, щоб не було ніяких непорозумінь, і вже по акту ми ведемо оплату” - пояснює Етніс.

Не всі відходи доїжджають до пунктів спалювання

Ліцензію на утилізацію, збирання, зберігання, перевезення медичних небезпечних відходів компаніям видає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Також тим компаніям, які займаються транспортуванням відходів, необхідна ліцензія на перевезення, яку вони отримують у Держслужбі з безпеки на транспорті.

Контролює компанії-утилізатори Державна екологічна інспекція. Інспектори слідкують за тим, чи належним способом утилізуються відходи. Фіксуються випадки коли відходи не довозять до місць утилізації та викидають їх по дорозі.

Начальник відділу державного екологічного нагляду за поводженням з відходами Держекоінспекції Арзу Акберов розповідає, що регулятор отримує інколи скарги від громадян, зокрема і на компанію “Екологічні переробні технології", яка спалює відходи у Львові. Підприємство також планують перевірити на початку року. “Будемо проводити лабораторне дослідження викидів забруднюючих речовин. Отримуємо скарги, що вони утилізують відходи не так, як належить — забрали з Києва і не довезли до Львова” — каже Акберов.

Директор компанії Дмитро Агеєв своєю чергою відповідає, що доказів викидів медичних відходів на лісосмуги немає. Перевезення відходів компанія контролює на жорсткому рівні, пояснює він, а торік при перевірці державної екологічної інспекції у компанії виявили тільки дрібні порушення.

"Ці порушення стосуються самої діяльності компанії, наприклад десь наклейки не було на щитку, або десь мішок був розірваний. Якщо було якесь порушення воно було виправлено в місячний термін” — каже Агеєв.

Відкритою також залишається проблема зберігання небезпечних медичних відходів на стихійних полігонах та сміттєвих баках, які накопичуються поза межами лікарень, коли вони потрапляють туди з приватного побутового сміття. Медичні маски та рукавички, якими люди користуються щодня у період пандемії коронавірусу, викидаються у смітники. Далі такі відходи потрапляють на сміттєзвалища і лежать разом з побутовими відходами, попри те, що вивозити медичні відходи на стихійні полігони заборонено — цю частину медичних відходів держава ніяк не перевіряє і не контролює.