16.03.2019, 12:39

Як франківська молодь здає кров і навіщо

В обласній станції переливання крові людно, адже сьогодні проходить аж дві благодійні акції. На стінах – побажання від донорів і малюнки вдячності від хворих дітей. Хлопці й дівчата чекають у черзі, яка розтягнулася по коридору. Вони зосереджені й рішучі, багато хто здає кров уперше. Пряники з побажаннями Акцію «Пряник, кров і врятоване життя» організували станція переливання крові та Фундація регіональних ініціатив (ФРІ). Мета – ще раз привернути увагу до донорства. Цього разу охочі здавали кров для малечі з відділення онкогематології обласної дитячої клінічної лікарні. Подібні акції у Франківську проводили вже тричі, але цього разу вирішили урізноманітнити солодкими бонусами для хворих дітей. «Ми замовили 50 пряників. Хто буде здавати кров, залишатиме на них побажання. Усі пряники принесемо дітям, якщо донорів буде замало, то попідписуємо їх самі, – каже співорганізатор акції Дмитро Бесенюк, голова осередку ФРІ. – Нині в онкогематологічному відділенні є близько 25 малих пацієнтів, то має бути по два пряники». Пряники виготовила Тетяна Атаманюк. Їх везли зі Львова «Новою поштою», бо хворий на ДЦП син Тетяни зараз проходить там реабілітацію. Виготовляючи солодощі, жінка заробляє на його лікування. На акцію попередньо зареєструвалися 19 людей, з них прийшло 15. Також долучилися донори без попереднього запису. Загалом 26 охочих здали свою кров для онкохворих дітей. Проте, метою була не кількість, а розголос, бо кров потрібна завжди. «Переважно переливання потребують хворі з хворобами крові та кишківника, з онкологічними захворюваннями, а також люди із сильними травмами, – розповідає заступниця головного лікаря центру переливання крові Ірина Федик. – Онкохворим дітям щодня вливають компоненти крові, оскільки, на фоні інтенсивної хіміотерапії, падають життєві показники і треба постійно підтримувати організм у належному стані». Швидко й не страшно Кров можна здавати з 18 до 60 років. Але більшість донорів – молодь, багато хто прийшов уперше. Вони розповідають, що довго не наважувалися, але бажання допомогти пересилило страх. Тепер розуміють, що боятися було нічого. «Я давно хотіла здавати кров, але було трохи страшно, – каже Анна Онуфрак. – Потім побачила благодійну акцію, а я завжди намагаюся у них брати участь, і вирішила поєднати приємне з корисним». Франківець Святослав Феденько каже, що його стримувала нестача часу. Але насправді процедура не така довга, як він думав. «У лікарні лежав, крапельниці ставили. Тут те саме, не боляче, не страшно, – жваво розповідає Святослав через кілька хвилин після здачі. – Люди думають, що треба обій­ти 100 кабінетів, а насправді все швидко, аналізи роблять на місці. Усе відбувається протягом кількох хвилин. Тепер планую і далі здавати кров. Згідно із законом України про донорство, якщо здати кров 40 разів, то можна отримати почесне звання донора України. Думаю, це класна мета». Письменник і журналіст Олександр Букатюк здає кров уже не вперше. «Першого разу я теж приєднався до акції: висвітлював її як журналіст, а ще здав кров. Коли стаєш донором – це приємні відчуття, бо ти робиш добру справу, – говорить Олександр. – Я вважаю, що всі повинні це робити, бо є люди, які цього потребують. Тому максимально агітую за цю справу». Щоб здати кров, з собою потрібно мати лише паспорт. Спочатку тебе направляють на тест на резус фактор і на показники крові – чи людина може зараз бути донором. Якщо все в порядку, то відправляють до іншого кабінету, великого, світлого. Там усе стерильне, голки і контейнери для збору крові одноразові. Після процедури донору видають 75 грн на харчування і довідку про два вихідні дні. Згідно з законом, вихідні має забезпечити роботодавець або навчальний заклад. Тромбоцити – лише у чоловіків На сьогодні в Україні затверджена одна стандартна доза, яку можна здати – 450 мл, це 1 % всієї крові в людському організмі. Крім того, донор має важити не менше 55 кг. За словами Ірини Федик, цей процес перезапускає організм і стимулює імунну систему. Тому, за європейськими приписами, рекомендується здавати кров двічі на рік. «Донорство потрібно планувати, оскільки треба підготувати організм, – розповідає Ірина Федик. – Буває, людина вчора активно проводила день, не харчувалася, тому сьогодні має знижений рівень гемоглобіну і не може здати кров. Тоді ми скеровуємо її на інший день». Цільну кров нікому не переливають, з неї виділяють окремі речовини. З однієї дози крові можна отримати еритроцити і плазму, а також тромбоцити і відмиті еритроцити. Таким чином, одне донорство може врятувати аж чотири життя. Запаси крові містяться у центрі переливання у спеціальних холодильниках. Наприклад плазму можна використовувати аж після піврічного карантину. До того часу її зберігають при температурі мінус 40. Загалом у тих, хто підходить для донорства, кров однаково годиться для розподілу на компоненти. Виняток – тромбоцити, їх беруть лише у чоловіків, бо у жінок ці клітини менш стійкі, адже вони щомісяця втрачають кров. Для деяких хворих, яким терміново потрібна кров, важливим є показник рівня тромбоцитів, тому з десяти донорів може підійти лише один. «Зараз гострої потреби у крові немає, зав­дяки таким акціям ми маємо у повному обсязі запас усіх компонентів, – говорить Ірина Федик. – Але завжди бувають моменти, коли раптово потрібно багато крові певної групи, тому донорів завжди чекаємо. Радує, що за останні роки збільшилась кількість активних донорів – людей, які протягом року здали кров більше двох разів. Також деякі організації приходять на донації організовано, наприклад, кілька разів на рік: Ювенальна превенція, «Прикарпаттяобленерго». За минулий рік по області було понад 12 тисяч донацій, з них 4-5 тисяч – від активних донорів. Лише у франківському обласному центрі переливання крові половина з понад 6 тисяч донорів за рік уже не вперше жертвують кров. Бо і для себе користь, і для інших порятунок. Хто може бути донором Міністерство охорони здоров’я розробило рекомендації для донорів крові. Незалежно від давності захворювання кров категорично заборонено здавати людям з такими інфекційними та паразитарними захворюваннями: СНІД, ВІЛ, вроджений або набутий сифіліс, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококкоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз. Також бути донором не можна із злоякісними новотворами, хворобами крові, органічними захворюваннями центральної нервової системи, повною відсутністю слуху або мови, психічними та серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів дихання чи травлення, захворюваннями нирок, шкіри, печінки і жовчних шляхів, хворобами сполученої тканини, ендокринної системи, лор-органів, променевою хворобою. Крім того, донація заборонена для хворих на остеомієліт, тих, хто пережив операції з ампутації або резекції органа і трансплантацію органів та тканин. І, звичайно ж, донорами не стають хворі на наркоманію та алкоголізм. Також на один рік забороняють донорство після трансфузії компонентів крові, татуювання та пірсингу, операції та аборту, пологів, а також на три місяці після закінчення лактації. На кілька місяців забороняють здавати кров після довгих закордонних відряджень, малярії, черевного тифу, ангіни, грипу, ГРВЗ. 10-14 діб треба перечекати після видалення зуба, різних щеплень, медикаментозного лікування і через п’ять днів після закінчення менструації. Напередодні здачі крові треба обмежити себе в гострій, жирній та молочній їжі, не зай­матися спортом, за три дні не приймати анальгетиків та аспірину. 48 годин перед донацією не можна пити алкоголь, а дві години – курити. Перед тим треба добре виспатися і з’їсти легкий сніданок. Не можна здавати крові, якщо відчуваєте нездужання. Після здачі крові треба уникати фізичних навантажень, алкоголю, намагатися регулярно харчуватися, пити багато рідини та відпочивати

Акцію «Пряник, кров і врятоване життя» організували станція переливання крові та Фундація регіональних ініціатив (ФРІ). Мета – ще раз привернути увагу до донорства. Цього разу охочі здавали кров для малечі з відділення онкогематології обласної дитячої клінічної лікарні. Повідомляє Репортер

Подібні акції у Франківську проводили вже тричі, але цього разу вирішили урізноманітнити солодкими бонусами для хворих дітей.

    «Ми замовили 50 пряників. Хто буде здавати кров, залишатиме на них побажання. Усі пряники принесемо дітям, якщо донорів буде замало, то попідписуємо їх самі, – каже співорганізатор акції Дмитро Бесенюк, голова осередку ФРІ. – Нині в онкогематологічному відділенні є близько 25 малих пацієнтів, то має бути по два пряники».

Пряники виготовила Тетяна Атаманюк. Їх везли зі Львова «Новою поштою», бо хворий на ДЦП син Тетяни зараз проходить там реабілітацію. Виготовляючи солодощі, жінка заробляє на його лікування.

На акцію попередньо зареєструвалися 19 людей, з них прийшло 15. Також долучилися донори без попереднього запису. Загалом 26 охочих здали свою кров для онкохворих дітей. Проте, метою була не кількість, а розголос, бо кров потрібна завжди.

    «Переважно переливання потребують хворі з хворобами крові та кишківника, з онкологічними захворюваннями, а також люди із сильними травмами, – розповідає заступниця головного лікаря центру переливання крові Ірина Федик. – Онкохворим дітям щодня вливають компоненти крові, оскільки, на фоні інтенсивної хіміотерапії, падають життєві показники і треба постійно підтримувати організм у належному стані».

Швидко й не страшно

Кров можна здавати з 18 до 60 років. Але більшість донорів – молодь, багато хто прийшов уперше. Вони розповідають, що довго не наважувалися, але бажання допомогти пересилило страх. Тепер розуміють, що боятися було нічого.

    «Я давно хотіла здавати кров, але було трохи страшно, – каже Анна Онуфрак. – Потім побачила благодійну акцію, а я завжди намагаюся у них брати участь, і вирішила поєднати приємне з корисним».

Франківець Святослав Феденько каже, що його стримувала нестача часу. Але насправді процедура не така довга, як він думав.

    «У лікарні лежав, крапельниці ставили. Тут те саме, не боляче, не страшно, – жваво розповідає Святослав через кілька хвилин після здачі. – Люди думають, що треба обій­ти 100 кабінетів, а насправді все швидко, аналізи роблять на місці. Усе відбувається протягом кількох хвилин. Тепер планую і далі здавати кров. Згідно із законом України про донорство, якщо здати кров 40 разів, то можна отримати почесне звання донора України. Думаю, це класна мета».

Письменник і журналіст Олександр Букатюк здає кров уже не вперше.

    «Першого разу я теж приєднався до акції: висвітлював її як журналіст, а ще здав кров. Коли стаєш донором – це приємні відчуття, бо ти робиш добру справу, – говорить Олександр. – Я вважаю, що всі повинні це робити, бо є люди, які цього потребують. Тому максимально агітую за цю справу».

Щоб здати кров, з собою потрібно мати лише паспорт. Спочатку тебе направляють на тест на резус фактор і на показники крові – чи людина може зараз бути донором. Якщо все в порядку, то відправляють до іншого кабінету, великого, світлого. Там усе стерильне, голки і контейнери для збору крові одноразові. Після процедури донору видають 75 грн на харчування і довідку про два вихідні дні. Згідно з законом, вихідні має забезпечити роботодавець або навчальний заклад.

Тромбоцити – лише у чоловіків

На сьогодні в Україні затверджена одна стандартна доза, яку можна здати – 450 мл, це 1 % всієї крові в людському організмі. Крім того, донор має важити не менше 55 кг. За словами Ірини Федик, цей процес перезапускає організм і стимулює імунну систему. Тому, за європейськими приписами, рекомендується здавати кров двічі на рік.

    «Донорство потрібно планувати, оскільки треба підготувати організм, – розповідає Ірина Федик. – Буває, людина вчора активно проводила день, не харчувалася, тому сьогодні має знижений рівень гемоглобіну і не може здати кров. Тоді ми скеровуємо її на інший день».

Цільну кров нікому не переливають, з неї виділяють окремі речовини. З однієї дози крові можна отримати еритроцити і плазму, а також тромбоцити і відмиті еритроцити. Таким чином, одне донорство може врятувати аж чотири життя. Запаси крові містяться у центрі переливання у спеціальних холодильниках. Наприклад плазму можна використовувати аж після піврічного карантину. До того часу її зберігають при температурі мінус 40.

Загалом у тих, хто підходить для донорства, кров однаково годиться для розподілу на компоненти. Виняток – тромбоцити, їх беруть лише у чоловіків, бо у жінок ці клітини менш стійкі, адже вони щомісяця втрачають кров. Для деяких хворих, яким терміново потрібна кров, важливим є показник рівня тромбоцитів, тому з десяти донорів може підійти лише один.

    «Зараз гострої потреби у крові немає, зав­дяки таким акціям ми маємо у повному обсязі запас усіх компонентів, – говорить Ірина Федик. – Але завжди бувають моменти, коли раптово потрібно багато крові певної групи, тому донорів завжди чекаємо. Радує, що за останні роки збільшилась кількість активних донорів – людей, які протягом року здали кров більше двох разів. Також деякі організації приходять на донації організовано, наприклад, кілька разів на рік: Ювенальна превенція, «Прикарпаттяобленерго».

За минулий рік по області було понад 12 тисяч донацій, з них 4-5 тисяч – від активних донорів. Лише у франківському обласному центрі переливання крові половина з понад 6 тисяч донорів за рік уже не вперше жертвують кров. Бо і для себе користь, і для інших порятунок.

Хто може бути донором

Міністерство охорони здоров’я розробило рекомендації для донорів крові.

Незалежно від давності захворювання кров категорично заборонено здавати людям з такими інфекційними та паразитарними захворюваннями: СНІД, ВІЛ, вроджений або набутий сифіліс, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококкоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

Також бути донором не можна із злоякісними новотворами, хворобами крові, органічними захворюваннями центральної нервової системи, повною відсутністю слуху або мови, психічними та серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів дихання чи травлення, захворюваннями нирок, шкіри, печінки і жовчних шляхів, хворобами сполученої тканини, ендокринної системи, лор-органів, променевою хворобою.

Крім того, донація заборонена для хворих на остеомієліт, тих, хто пережив операції з ампутації або резекції органа і трансплантацію органів та тканин. І, звичайно ж, донорами не стають хворі на наркоманію та алкоголізм.

Також на один рік забороняють донорство після трансфузії компонентів крові, татуювання та пірсингу, операції та аборту, пологів, а також на три місяці після закінчення лактації.

На кілька місяців забороняють здавати кров після довгих закордонних відряджень, малярії, черевного тифу, ангіни, грипу, ГРВЗ. 10-14 діб треба перечекати після видалення зуба, різних щеплень, медикаментозного лікування і через п’ять днів після закінчення менструації.

Напередодні здачі крові треба обмежити себе в гострій, жирній та молочній їжі, не зай­матися спортом, за три дні не приймати анальгетиків та аспірину. 48 годин перед донацією не можна пити алкоголь, а дві години – курити. Перед тим треба добре виспатися і з’їсти легкий сніданок. Не можна здавати крові, якщо відчуваєте нездужання.

Після здачі крові треба уникати фізичних навантажень, алкоголю, намагатися регулярно харчуватися, пити багато рідини та відпочивати

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    Івано-Франківськ

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Я що – пам’ятник?» - Зеленський назвав власний бюст «жахом»

    Коментар

    Блоги

    Юрій Никорак

    То хто ж у лікарнях вторинний: меддопомога чи пацієнти?

    Мирослав Дністрянський

    Україна вже перестала бути потужною індустріальною державою

    Андрій Вихопень

    На місці Мальського я почав би не з нарад

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: