• Головна
  • Новини
  • Вибори стануть холодним душем для «нових облич», - Сергій Соболєв

12.10.2020, 10:56

Вибори стануть холодним душем для «нових облич», - Сергій Соболєв

Серед так званих «нових облич» у Верховній Раді ви можете знайти повний букет усіх соціальних хвороб і кримінальних злочинів, які тільки існують в Кримінальному кодексі. Розуміючи, що з такими обличчями місцеві вибори не виграти, вони міняють нових на ще новіших, яким дають нові назви. Але цей прийом вже не пройде.​​​​​​​ Про це у розмові  із Сергій Соболєвим, заступником голови партії ВО «Батьківщина», народним депутатом України.

Вибори 25 жовтня доведеться провести в умовах коронавірусу. На вашу думку, що нас чекає на цих виборах?   

Очевидно, вибори  пройдуть в умовах дуже низької явки. І можливо, всі ті  квоти, які нині вираховують кандидати, щоб стати  депутатом чи то головою міста, можуть бути поламані тим,  як громадяни відреагують на саму ситуацію з виборами під час пандемії. Адже вони, по суті, залишені один на один із цією страшною хворобою.   

Я вважаю, що  президент і уряд несуть пряму відповідальність, за ту ситуацію, яка нині склалась  в Україні з пандемією. Навіть у страшному сні ніхто собі  не міг уявити, що ми оберемо якийсь проміжний варіант між китайськими і шведським і почнемо  винаходити велосипед, який нікуди не їде.  Чому ми змушені говоримо про вибори в умовах пандемії? Бо стратегія боротьби з коронавірусом,  яку ми обрали, вона нам не підходить

Звісно, що китайський досвід, коли людей жорстко ізолювали, українці ніколи не сприйняли б, але при цьому ми чомусь не хочемо вивчати досвід Швеції, де певним категоріям громадян (літнім людям, людям з аутоімунними захворюваннями) надали найбільшу підтримку, але  відмовились від  загального локдауна.

При цьому політика ВООЗ стала очевидно провальною, а лінія Швеції, яка спершу сприймалась в Європі як виняток, як експеримент, виявилась правильною, про що тепер свідчить статистика.      

Однак ми,  на жаль не хочемо зробити належних висновків. Ми пробуємо імітувати боротьбу  на всіх фронтах. При цьому  забуваючи, що ця боротьба потребує не мільйонних, а мільярдних витрат. І тут   парламент підставив свої плече, виділивши достатньої коштів  у спеціальний фонд, на створенні якого  наполягали і президент, і уряду, профільне міністерство. Але, знову ж таки, на жаль, гроші  використані не за призначення.     

Ми можемо констатувати,  ти що боротьба а з коронавірусом в Україні тотально програна.

Саме так. І зараз, коли наповненість лікарень становить понад 70% майже у всіх регіонах, окрім хіба що Кропивницького, то я думаю, що це тільки попередження про те, що нас ще тільки чекає.

Адже середня вартість утримання одного хворого становить  близько 30 тис. грн. І держава майже нічим не допомагає,  такі суми платять покинуті на призволяще громадяни зі своїх кишень.

А те що відбувається з тестами, з ліками… Нас  врятувало одне. Те, що медична реформа не встигла завершиться. І не всі районні лікарні перетворили на санаторії чи просто банально закрили. Власне, що нині відбувається із загальною системою охорони здоров’я достеменно не знає ніхто. Ні профільний міністр, ні головний санітарний лікар, який, фактично, склав руки і пливе за течією, і чи не всі його рекомендації відірвані від життя  

Що слід зробити, щоб недопустити сплеску коронавірусу після виборів?

Це важливе питання. Не буду наголошувати на таких очевидних речах, як спеціальний допуск усіх громадян на у приміщення для голосування. При цьому не завадило б розглянути можливість влаштувати голосування на свіжому повітрі.

Також слід подбати про захисні бар’єри, зокрема, щоб захисти членів виборчих комісій.

Про це все це залишається  навіть не на папері, про це нема ні слова у в відповідній поставі Кабміну. Там тільки  передбачено, як заводити хворих на ковід через окремі входи в зали для голосування. Але дві третини таких приміщень – це школи і клуби. Це дуже небезпечно і це ключова проблему, яку слід розв’язати - як організувати голосування хворих на ковід у приміщеннях, які розміщенні близько  від дільничних виборчих комісій.

А організація роботи ДВК, кожен засідання яких сьогодні ризикує обернутись черговим спалахом хвороби.  Так ми можемо дійти до того, що нікому буде рахувати голоси.

Саме тому, на мій погляд, уряд і президент провалили не тільки боротьбу із  коронавірусом. Станом на сьогодні вони не змогли змогли організувати   виборчий процес в умовах пандемії. Сподіваюсь, що у ті тижні, що залишились, вдасться виправити ситуацію. Щоб потім, після виборів,  заднім розумом не пояснювати, чому у нас знову спалах хвороби.

Ви кажете про провал влади на всіх фронтах. Це стосується і економіки?

Безумовно. Візьмімо тільки один аспект. Ситуація на державних підприємствах, які, образно кажучи, мали б нести для державного бюджету золоті яйця. На ділі, все навпаки. Результати аудиту НАК «Нафтогаз». 225 млрд грн – за три останні  роки –  зловживань і нецільове використання коштів.

Державна компанія «Центроенерго». Прогноз такий. За наступні три роки буде мінус 21 млрд, які вони не сплатять у бюджет. Подивіться, чим закінчився експеримент з «Укрзалізницею», де у нас  «провідні фахівці», які не можуть відрізнити  марку локомотива, але сидять у наглядових радах, отримуються  шалені гроші… 

Зараз  блокують аудит «Енергоатома». Я добре обізнаний із цією темою. Не раз бував на запорізькій АЕС. Ви знаєте, що електроенергію і далі закуповують в АЕС за 46 копійок  за кіловат. А тепер подивимось у платіжки… Малий і середній бізнес із жахом дивиться на ці цифри, котрі у 5 разів відрізняються від тих цін, за якими Енергоринок закуповує електроенергію в Енергоатома. Можливо, саме тому і Енергоатомі не допускають контролерів ні Рахункової палати, ні аудит служби…

Така сама печальна ситуація і в профільних міністерства, які, фактично, до цього часу так і не організовані… Наведу приклад міністерства сільського господарства. Воно мало б «пробивати» світові ринки для експорту нашої продукції, стимулювати, щоб таким експортом було не зерно,  продукти первинної, а ще краще вторинної переробки. Але в нас нема таких міністерств. І це політика нинішнього уряду і нинішнього президента. І цієї умовної парламентської більшості.

Чому умовної?

Бо більшості у парламенті вже нема. Безпрецедентний факт. Мати у більшості 252 людини мати у більшості і дійти до того, що нині із цієї так званої більшості голосує щонайбільше 180-190 депутатів. І вони змушені шукати додаткові голоси  в партії Медведчука – Бойка ОПЖЗ, в партії «За майбутнє», у групі «Довіра», інколи в інших груп. Оце і є той фінал, яким закінчився для Зеленського похід за більшістю у Верховній раді.

І що ми маємо тепер? Рада не засідає. Депутатів начебто відпустили для агітації на місцевих виборах, яка в умовах коронавірусу маломожлива. Справжня причина, як на мене, – це тотальна неможливість провести жодне рішення голосами однієї фракції, яка ще вчора розказувала, що  вони формують в цій країні всю владу.   

Те саме в ЦВК. От часто запитують, а хто ж це не дав можливості сотням тисяч людей на не окупованій території проголосувати? Ясно, хто не дав – ЦВК, яка на дві третини складається із людей Зеленського, чого ніколи не було за всю новітню історію України. Досі ЦВК завжди була сформована таким чином, щоб і більшість, і опозиція могли контролювати цей орган, а не домінувати в ньому.

На жаль, вперше в історії України ми маємо приклад того, як монобільшість за короткий термін повністю втратила довір’я.

А як би ви оцінили результати саміту ЄС-Україна, який відбувся 6 жовтня у Брюсселі?

Те, що відбулось під час відкладеного кілька разів саміту з Європейським Союзом, це теж зайве підтвердження того, що насправді відбувається із євроінтеграцію.

Ключове питання, заради  цей саміт і був потрібен, –  це промисловий безвіз. Коли наша продукція без додаткових обмежень зможе потрапляти на ринки Європейського Союзу і країн, які мають асоціативні угоди із ЄС. Однак ці переговори фактично закінчились. Нічим. Переговори  про «вільне небо», яке, по суті, тільки одній компанії невигідне в Україні, провал, відкладені на не визначений термін.

А те, що відбувається із силовими структурами, особливо новоутвореними, то треба почитати 5 основних розділів декларації саміту. Боротьбу з корупцією перетворено на фікцію.

Водночас треба визнати, що привід для цього дають і ці самі органи, які не змогли подолати старі вади, що не дозволяли ні за часів Кравчука, Кучми, Ющенка, Януковича, Порошенка реально боротися з корупцією. 

Більше того, ми сьогодні бачимо, як ті органи, які принаймні почали свою роботу, нині зачищаються, і фактично, це робиться руками Конституційного суду, де теперішній голова був призначений за квотою Януковича і став головою цього суду у час Порошенка. Я думаю, рішення, які ухвалює цей суд, відкриють очі багатьом, і не тільки в Україні, на те, що у нас коїться.     

25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори, як би оцінили їхнє соціально-політичне значення?

Я думаю, що вибори 25 жовтня стануть «холодним душем» для багатьох. І не тільки для партії Зеленського. Вони стануть «холодним душем» і для новоспечених проектів, які з’являються щораз під нові вибори.

Власне, ці вибори будуть суттєво вирізнятися від попередніх, коли можна було  обдурити виборця «новими обличчями»,  так  званими «незаплямованими репутаціями»… Правда, потім  серед цих «незаплямованих репутацій» знаходили ґвалтівника неповнолітніх, який і до цього часу сидить у парламенті… Ви там можете знайти повний букет усіх соціальних хвороб і кримінальних злочинів, які тільки існують в Кримінальному і Кримінально-процесуальному кодексах. І такі «нові обличчя» сидять в українському парламенті. Але розуміючи, що треба йти на місцеві вибори і що з такими обличчями вже не пройдеш, то вони міняють назви і вже «новими новими» обличчями  ідуть обиратися.

Ці вибори будуть дуже цікавими з того погляду , як будуть формуватиметься більшості в кожному регіоні. Фактично, багатьом партіям, які будуть розуміти, що далі країна повинна рухатись тільки вперед в європейському напрямку, доведеться наступити на горло власним амбіціям, старим образам і йти на  союзи, яких від нас, можливо і не очікують.

Але я переконаний без таких коаліцій і союзів у місцевих радах ми можемо програти все. Бо так звана регіоналізація, яку  проводили під виглядом децентралізації, привела до того, що сьогодні жиріють 25 міст, обласних центрів, і, в кращому випадку, ще 5 десятків міст обласного підпорядкування. Всі інші  громади перебувають у плаченій ситуації. Адже ключовий податок, за рахунок якого живуть усі місцеві громади, – чи то в сусідній Польщі, чи то в далеких США, –  а саме податок на рухомість в Україні не діє, а податок з фізичних осіб діє не за місцем твого проживання, а за місце реєстрації підприємства.

Саме тому фракція «Батьківщини» не голосувала за ліквідацію районів. Бо ми чудово розуміємо, чим це закінчиться. Райони, які нині утворено, будуть центрами збирання податків, а всі інші фактично опиняться подалі від бюджетного пирога, який цього року дуже і дуже схуд.

Ви прогнозуєте на наступний рік позачергові місцеві вибори. Які аргументи?    

На мою думку, місцеві вибори можуть стати першим дзвіночком. І наступного року на нас чекають, скоріш за все, ще одні вибори. 

На когось треба списати все це. Недосвідченість, тотальну корупцію, тотальний провал у кожному напрямку. За який тільки не брались.  Провал більшості у парламенті.

Бо інакше для Зеленського який порятунок? Створити більшість «зелених» і ОПЖЗ.  А у такому разі ясно, куди далі буде рухатись країна… Якщо взагалі вдасться створити таку більшість. Бо вже тепер багато депутатів із монобільшості відмовляються голосувати за прокремлівські законопроекти. Як було із законопроектом про право для іноземних студентів навчатись російською мовою. Їм тоді не вистачило 9 голосів.

Власне, тому я думаю, що на нас чекають декілька етапів цієї виборчої кампанії,  або ж великі потрясіння.  І я закликаю демократичні сили  формувати професійну, патріотичну більшість в кожній раді.

WN

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Rapid Trident 2020»: американські «Скопи» у небі Львівщини. Відео

    Коментар

    Блоги

    Михайло Цимбалюк

    Резервний варіант «слуг» знову не спрацював

    Андрій Вихопень

    У Львові Андрій Вванич побудував класичну феодальну піраміду

    Михайло Цимбалюк

    Замість Дня вчителя – століття інвестицій в освіту!

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: