Українське суспільство ще не зовсім усвідомлює, які економічні небезпеки перед ним постали. Бо подається лише фрагментарна інформація про багатомільярдну дірку в бюджеті, недофінансування, борги з виплатою зарплат і т. д. Але ситуація ще складніша, бо в Україні відбувається обвальний спад промислового виробництва, вкрай негативні тенденції в галузевій структурі господарства і зовнішній торгівлі. Так, Україна з експортера електроенергії стала імпортером. Деіндустріалізація досягла такого рівня (за 2019 рік – це мінус майже 9%), що несе загрози перетворення нашої держави в країну Третього світу.

А що уряд? Складається враження, що там зовсім не розуміють своїх функцій або розуміють, але вдають, що не знають. Бо там лише працюють над тим, як продати те майно, що ще залишилося, сільськогосподарські землі, обмежувати соціальні видатки, придумувати і стягати нові податки.

Водночас очевидно, що збільшення надходжень до бюджету мало б забезпечити економічне піднесення, але уряд взагалі не має стратегії економічного зростання. Увесь світ говорить про нову індустріальну революцію, і лише українські урядовці як в рот води набрали. Але очевидно, що лише сучасна наукомістка промисловість могла б забезпечити зайнятість, економічний ріст, добробут. І Україна ще зберігає доволі сприятливі передумови, насамперед кваліфіковані кадри, відносно широкий внутрішній ринок для реіндустріалізації.

Реально також модернізувати деякі наявні виробничі потужності. Але з боку керівництва не створено належних передумов для інвестиційних проектів в індустріальній сфері. Нема і програми імпортозаміщення, яка в багатьох галузях також могла б бути ефективною. Розумію, що багато залежить від самих суб’єктів економічних відносин. Але хоча б якісь позитивні стратегічні імпульси мали надходити і від уряду.

Важливо також розуміти, що в умовах бездіяльності економічні та соціальні негаразди лише зростатимуть. Тому треба приймати політичні рішення. При всій свої фаховій невідповідності (бо були величезні маніпуляції з новимі ліцамі) Верховна Рада за згодою з президентом повинна негайно відправити цей уряд у відставку. І відмовившись від демагогії, ставити питання про створення уряду професіоналів (і необов’язково з новимі ліцамі), який міг би користуватися підтримкою якнайширших верств суспільства.

Це мав би бути уряд економічного порятунку, куди за жодних умов не мала б увійти креатура різних міжнародних фондів та олігархічних груп, яка зацікавлена лише в скупівлі українських земель та обмеженні економічного суверенітету нашої держави.

Фото - НАШ