Сьогодні християни східного обряду відзначають Різдво Христове - одне з найурочистіших і найрадісніших свят року.

Сьогоднішнє Різдво урочисто святкують церкви, які використовують у своєму літочисленні юліанський календар. Зокрема, Православна Церква України, Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Православна Церква Чеських земель і Словаччини, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, а також Українська греко-католицька церква.

Згідно з Писанням, Богородиця народила Ісуса Христа, якому була уготована доля Спасителя, під час перепису населення в Віфлеємі. Оскільки місто було переповнене, і там не знайшлося вільного місця, Марія разом з Йосифом розташувалися на нічліг у хліву, поруч з домашньою худобою. У момент народження Спасителя на небі засяяла Віфлеємська зірка, яка вказала шлях волхвам, що принесли свої дари маленькому Ісусу. У пам’ять про цей світлий день християни щороку збираються на урочисті богослужіння.

Свято Різдва Христового – найурочистіше серед дванадцяти, воно відзначається аж до наступного свята – Хрещення.  В Україні здавна у ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

Різдво Христове надзвичайно урочисте – високо-небесне, але й водночас дуже земне, людяне свято, адже що може бути важливішим і дивовижнішим за народження дитини, за прихід нового маленького життя у великий складний світ дорослих.

На Різдво вся родина йшла на вранішню церковну службу, після чого сідала до святкового столу і розговлялася. Очікували на прихід полазника – першого гостя. Вірили, що той, хто першим зайде на Різдво до хати, принесе з собою добру долю чи недолю на весь наступний рік. Найчастіше полазниками були малі хлопчики. Вдень українці ходили в гості. Гостювання було чи не найважливішою традицією цього свята, адже дозволяло підтримувати добрі стосунки між членами громади.

Тож нехай срібне світло Різдвяної зірки, що світить ось уже понад дві тисячі років і не тьмяніє, торкнеться душі кожного. Нехай її тихе сяйво буде сьогодні в кожній українській оселі, в місті і в селі, на сході і на заході, на півночі і на півдні, а найбільше там, де війна, смерть, страх і неспокій, де людське горе, сльози, смуток і зневіра.

І нехай звістка про народження Сина Божого буде для нас у ці дні найголовнішою і найважливішою новиною: «Христос рождається! Славімо Його!»