Служба Безпеки України звернеться з листом до Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики з вимогою розглянути питання щодо відновлення податкових перевірок.

Про це сказав на брифінгу начальник управління Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Ілля Вітюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«СБУ сьогодні буде звертатись з листом до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради з метою розв'язання питання змін до законодавства та надання дозволу на проведення податкових перевірок», - сказав Вітюк.

Він зауважив, що у зв’язку з карантином такі перевірки були припинені. Зокрема, терміновість обумовлена тим, що Служба безпеки України припинила роботу масштабного конвертаційного центру, який за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 мільярдів гривень. З його допомогою тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків у особливо великих розмірах.

За словами Вітюка, ці всі підприємства, яких близько тисячі, скористались послугами вказаного конвертаційного центру з метою ухилення від сплати податків і з метою розкрадання бюджетних державних коштів.

«Для того, щоб довести до логічного завершення та повернути кошти до бюджету, необхідно проведення податкових перевірок, які наразі заборонені», - пояснив він.

Вітюк зауважив, що завдяки взаємодії з Державною податковою службою значна частина цих підприємств вже припинила свою діяльність. А відносно тих, які ще функціонують, податкова терміново вживає заходи задля припинення їх діяльності, додав він.

Нагадаємо, СБУ припинила у Києві роботу масштабного конвертаційного центру, який за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 мільярдів гривень. Центр функціонував протягом 2019-2020 років, організатори зареєстрували понад 400 фіктивних фірм. З його допомогою тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків у особливо великих розмірах.

До організації цієї схеми причетні посадовці комерційних банківських установ і колишнє керівництво Державної податкової служби. Вони, зокрема, давали можливість замовникам оминати систему автоматизованого моніторингу оцінки ступенів ризику. Таким чином зловмисники отримали можливість використовувати вразливості інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС і як наслідок – ухилятися від сплати податків.