Росія вдарила по цивільних суднах та консульству: головні заяви на екстреному засіданні Радбезу ООН

На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, яке 27 липня скликали за ініціативи України, представники країн та Секретаріату ООН засудили російські атаки на цивільну інфраструктуру, чорноморські порти та торговельні судна. Окремо дипломати звернули увагу на удар по дипломатичному представництву Латвії у Слов'янську та загрозу для глобальної продовольчої безпеки.

Як повідомляє УНН, під час засідання очільниця Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото заявила про різке зростання кількості жертв серед цивільного населення України.

За її словами, від попереднього засідання Радбезу 9 липня внаслідок російських повітряних атак загинули понад 170 цивільних, ще 1028 людей дістали поранення. Під ударами опинилися, зокрема, житлові будинки, дитячі садки, супермаркети та логістичні об'єкти.

Гото також повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало понад 16 тисяч загиблих і понад 90 тисяч поранених цивільних.

Окремо учасники засідання обговорили удар російських військ по Слов'янську. Внаслідок атаки керованими авіабомбами було пошкоджено будівлю колишнього почесного консульства Латвії, а також об'єкти міжнародних гуманітарних організацій.

Представниця Данії Христина Маркус Лассен наголосила, що цивільні та дипломатичні об'єкти не можуть бути законними цілями, а винні в таких атаках мають бути притягнуті до відповідальності.

Удари по портах і суднах

Значну увагу дипломати приділили російським атакам на портову та аграрну інфраструктуру України в Чорному морі та на Дунаї.

За даними, озвученими на засіданні, під удари потрапляли порти Одеси, Чорноморська, Ізмаїла та Миколаєва, а також цивільні судна під іноземними прапорами. Представники країн-членів ООН попередили, що такі атаки створюють ризики не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

Представник Франції заявив, що удари по портовій інфраструктурі та цивільних кораблях можуть поставити під загрозу продовольче забезпечення мільйонів людей у різних регіонах світу.

На засіданні також згадали про атаки на об'єкти Всесвітньої продовольчої програми ООН. Представник Латвії заявив, що лише 17 липня склад ВПП зазнав чотирьох ударів за одну добу.

Ситуація на Запорізькій АЕС

Ще одним питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції. Представниця ООН Індріка Ратватте повідомила, що протягом останніх трьох місяців станція десять разів повністю втрачала зовнішнє електропостачання через обстріли.

Учасники засідання також закликали Україну та Росію до негайного та безумовного припинення вогню й повернення до переговорів.

Заступник постпреда США при ООН Ден Негреа заявив, що Вашингтон готовий сприяти дипломатичним зусиллям для завершення війни.

Росія відкинула звинувачення

Російську позицію на засіданні представила виконувачка обов'язків постпреда РФ при ООН Анна Євстигнєєва. Вона висунула низку звинувачень на адресу України, зокрема щодо атак на території Росії та окупованих нею територій.

Водночас російська дипломатка заявила, що армія РФ нібито не завдає ударів по цивільних об'єктах в українських містах, а атакує підприємства військово-промислового комплексу.

Представниця Великої Британії у відповідь заявила, що Москва намагається поставити знак рівності між російською агресією та діями України із захисту від повномасштабного вторгнення.

«Еквівалентності немає. Вторгнення Росії є порушенням міжнародного права», — наголосила дипломатка.

Чому Україна скликала засідання

Україна 20 липня звернулася із запитом про проведення екстреного засідання Радбезу ООН через російські атаки на цивільні судна в Чорному морі. Ініціативу підтримали Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія.

За словами в.о. глави МЗС України Андрія Сибіги, приводом стали атаки щонайменше на три цивільні кораблі, внаслідок яких загинули та постраждали члени екіпажів.

На засіданні українська сторона наголосила, що системні удари по портовій інфраструктурі та цивільних суднах створюють не лише безпосередню загрозу для людей, а й можуть мати наслідки для продовольчої безпеки у світі.