Уже сьомий рік триває боротьба за цілісність України з російським окупантом. За ці довгі роки тисячі українських чоловіків та жінок поклали життя за свою державу. За цей період 62 громадянина України отримали почесне звання Герой України. Майже два десятки людей з цієї цифри - з Львівщини. Вони або народились тут, або проходили службу. На жаль, шестеро з них отримали ці нагороди посмертно.

Саме тому музей 58-го будинку офіцерів Міністерства оборони України вирішив розширити свої експозиції та створити окрему кімнату, де буде жити пам’ять про загиблих Героїв України Львівщини, - про це повідомив офіцер групи інформації і комунікації Аліна Новікова, Національна гвардія України.

Родини та близькі люди мали змогу передати особисті речі своїх героїв на постійне або тимчасове користування до музею. Частинку своїх спогадів принесли і дружини Героїв України, генерал-майора Сергія Кульчицького та полковника Андрія Соколенка, Надія Кульчицька та Ірина Соколенко.

Пані Надія передала до музею польову форму Небесного генерала, в якій він був на сході, нову генеральську сорочку, краватку та візитівку, на якій зазначено, що Сергій Кульчицький полковник та командир Франківської частини НГУ. Окрім того, вона передала конверт з погашеною маркою із зображенням Сергія Кульчицького. Ця подія відбулась минулого року, на його 55-тий День народження.

Ірина Соколенко передала музею військову форму свого чоловіка, грамоти та фотографії. На одній з них Андрій Соколенко стоїть поруч із, на той час, полковником Сергієм Кульчицьким. Фото зроблене на території 2 Галицької бригади. Ірина передала і витяги з особової справи чоловіка. Це і список нагород за увесь період служби, і залікова книжка, і перша характеристика перед присвоєнням первинного військового звання.

Оксана Кизима, дружина загиблого Андрія Кизима, принесла блокнот чоловіка, в якому він щодня планував свою роботу. Там по пунктах розписані останні дні його життя. Валентина Матвії, мати зовсім юного лейтенанта Тараса Матвіїва, який загинув в липні цього року, окрім багатьох особистих речей, ще й бронежилет та каску, в яких загинула її дитина. Своє місце знайшли тут і речі Василя Сліпака та Ігоря Зінича.

«Насправді важко розставатись з цими речами, - розповідає Надія Кульчицька. – Наприклад цю візитівку я знайшла зовсім нещодавно. Точніше, я знайшла візитницю, а в ній кілька ось цих візитівок. Ось так часом речі згадками з’яаляються з минулого. Ці люди, які створюють цілу експозицію з нашими Героями, роблять величезну справу. Особисто мені б хотілось, щоб сюди приходили різні покоління українців і ці речі їм нагадували, що війна триває».