За ухвалення відповідного рішення в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проголосували 236 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

При цьому за рішення проголосували 219 нардепів від "Слуги народу" і 17 позафракційних.  Решта фракцій голосували проти або ж утримались.

"Сьогодні ми можемо розпочати найважливішу для українців реформу — судову. Законопроєкт №1008 передбачає внесення змін до окремих законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування. Цей законопроєкт був поданий до Верховної Ради Президентом Володимиром Зеленським", - пояснив заступник голови Комітету з питань правової політики Валерій Божик, презентуючи підготовлений до другого читання законопроєкт.

Ухвалений закон передбачає внесення змін до законів "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду правосуддя".

Закон запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яким призначення на посади дванадцяти членів ВККС здійснюватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. Вища рада правосуддя утворюватиме конкурсну комісію, до складу якої входитимуть: три особи, обрані Радою суддів України з-поміж її членів; три особи з-поміж міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної згідно із законом "Про Вищий антикорупційний суд".

Також закон передбачає створення Вищою радою правосуддя комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики.

Серед іншого, вносяться суттєві зміни до законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя" щодо суддівської винагороди. Так, законопроєктом пропонується визначити, що суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання, оскільки усі судді судової системи мають єдиний правовий статус і є рівними перед законом.

Закон визначає необхідність скоротити склад Верховного Суду із 200 до 100 суддів, при цьому їхні посадові оклади зменшаться із 75 до 55 прожиткових мінімумів, тобто зі 145 тис. 200 грн до 106 тис. 480 грн.

Вищу кваліфікаційну комісію суддів пропонується зробити колегіальним органом. Водночас законом передбачено скоротити кількість членів ВККС із 16 до 12 членів, яких за результатами конкурсів призначатиме Вища рада правосуддя.

Також закон визначає, що рішення про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя мало прийматися за поданням Комісії з доброчесності та етики на спільному засіданні ВРП і Комісії з питань доброчесності та етики протягом п’яти днів після подання. Рішення ж про звільнення члена ВРП вважається прийнятим, якщо подання не буде відхилене на спільному засіданні більшістю голосів учасників засідання за умови, що за це проголосувало принаймні два міжнародних експерти – члени Комісії з питань доброчесності та етики.

Окрім того, закон розширює категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, вона поширюватиметься на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, які обіймали свої посади не менше ніж рік у період від 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року.

Як повідомлялося, Верховна Рада 12 вересня підтримала в першому читанні президентський законопроєкт № 1008 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". За проєкт закону проголосували 238 народних депутатів.

Нагадаємо, 1 жовтня генеральний секретар Ради Європи Пейчинович-Бурич у листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо законодавчих пропозицій з проведення судової реформи в Україні, які можуть обмежити незалежність судочинства. Йдеться про проєкт закону №1008 ««Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Генсек РЄ відзначає, що текст законопроєкту запроваджує широкомасштабні зміни, які «можуть призвести до значних наслідків для незалежності судової системи, в особливості, щодо статусу, кваліфікаційних вимог до суддів та пов'язаних з цим процедур».

В Євросоюзі підтримали генсекретаря Ради Європи Марію Пейчинович-Бурич, яка розкритикувала законодавчі ініціативи щодо судової реформи в Україні. Про це у Twitter написав голова делегації ЄС в Україні посол Матті Маасікас.