Генеральна прокуратура Казахстану порушила кримінальні справи в межах розслідування заворушень у країні. Учасникам протестів загрожує покарання від 8 років до довічного ув'язнення з позбавленням громадянства.

Про це повідомив державний телеканал «Хабар 24» у своєму Telegram-каналі, передає Громадське.

Там стверджується, що правоохоронці розпочали досудові розслідування й у межах справи про вчинення актів тероризму. Для цього за дорученням президента Казахстану в країні створили міжвідомчу слідчо-оперативну групу.

До складу групи ввійшли співробітники Міністерства внутрішніх справ, Комітету національної безпеки та інших правоохоронних органів під керівництвом спеціального прокурора.

У повідомленні вказано, що покарання за цими статтями Кримінального кодексу передбачають від 8 років позбавлення волі до довічного терміну з позбавленням громадянства.

Ситуація в Казахстані станом на ранок 7 січня

Як цитує Telegram-канал МВС країни «Vласть о главном», на всій території Казахстану запровадили «критично червоний» рівень терористичної небезпеки. В усіх регіонах встановили режим антитерористичної операції.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв повідомив, що «конституційний порядок здебільшого відновлений у всіх регіонах країни», передає «Новая газета».

Що відбувається у Казахстані?

На тлі масових протестів у країні 6 січня в місті Алмати заявили про проведення «антитерористичної операції». Журналісти та активісти з Алмати повідомили, що 6 січня на центральній площі міста, де перебували активісти й учасники акцій протестів, відкрили вогонь по людях. 

Відомо щонайменше про двох загиблих. Журналіст Ануар Даніяров повідомив, що чоловік 18-20 років дістав вогнепальне поранення в легені й помер дорогою до лікарні.

Портал ORDA Kazakhstan повідомив, що під обстріл потрапила знімальна група телеканалу «Алмати»: загинув водій авто, а журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували.

Увечері стало відомо, що «антитерористична операція» силовиків поширилась і на Кизилординську область. За даними ЗМІ, унаслідок заворушень там постраждали десятки людей.

Чому протестують у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні. 

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.